 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Києво-Печерський Патерик" Заснована була божественна Богородична церква року 1073-го. У дні благовірного князя Святослава, сина Ярославового, почали будувати цю церкву; він же власними руками розпочав копати рів. Христолюбивий князь Святослав дав 100 гривень золота на допомогу Блаженному, і міру поклали за тим голосом, який почутий із небес на морі. Ужитії бо святого Антонія знайдеш про це більш докладно. У Теодосієвому житії всім повідомлено, як з'являвся вогняний стовп від землі до небес, а іноді - як хмара, іноді ж як дуга від верху цієї церкви на те місце; часто й ікона переходила - ангели переносили її на вибране місце. Що ж дивніше від цього, браття? Бо, переглянувши книги Старого й Нового Завіту, ніде не знайдеш таких чудес про святі церкви, як про цю. Від варягів, і від самого Господа нашого Ісуса Христа, і чесного Його і божественного чоловікоподібного образу, і святої голови Христової принесено вінець. І богозвучний голос ми чули від Христового образу, що велів нести на приготоване місце і виміряти Його поясом за тим голосом небесним, де ця церква була видима ще перед початком її [будівництва]. Також із Греції прибула ікона з майстрами. І мощі святих мучеників було покладено під усіма стінами, де і їх самих згодом зображено на стінах, над мощами. Необхідно похвалити раніше померлих благовірних князів, і христолюбивих бояр, і чесних монахів, і всіх православних християн. Блаженний і тричі блаженний той, хто сподобився бути похованим у цій церкві, він гідний великої благодаті і милості від Господа молитвами святої Богородиці і всіх святих. Блаженний і тричі блаженний той, хто сподобився бути зображеним у цій церкві, бо дістане прощення гріхів і не втратить небесної нагороди. «Радійте й веселіться, - каже, - бо нагорода ваша велика на небі» (Мт. 5, 12), бо ця церква Богові миліша, ніж саме небо. І Його Мати зволила її будувати, як пообіцяла майстрам у Влахерні, промовивши: «Йду оглянути церкву і в ній хочу жити». Добре ж і дуже благодатно перебувати у її святій і божественній церкві; а якої ж слави й похвали удостоїться той, хто похований і записаний у ній до книги життя і кого перед її очима будуть поминати завжди! А ще, любі мої, пропоную вам слово на утвердження ваше. Що може бути гіршим, ніж відійти від такого світла, і любити пітьму, і відлучити себе від Богом названої церкви, ніж облишити створену Богом і шукати створену людьми із насильства й грабунку, коли вона сама скаржиться на свого творця? Бо цієї будівничий, і автор, і художник, і творець - Бог, котрий вогнем свого божества спалив тлінні речі, дерева і гори і вирівняв шлях до дому своєї Матері для перенесення своїх рабів. Зрозумійте, браття, основи її й початок: Отець із висот благословив її росою, і вогняним стовпом, і світлою хмарою. Син подарував мірку свого пояса, бо коли й дерево було сутністю видиме, та одягнене Божою силою; Святий же Дух вогнем нематеріальним яму викопав на закладання підвалин, і «на цій скелі будую мою Церкву й пекельні ворота її не подолають» (Мт. 16, 18). Також і Богородиця: на три роки дала майстрам золота і подарувала ікону свого Пречесного образу, призначивши її намісною. І від неї чудеса численні діються. [ Cкачати книгу: "Києво-Печерський Патерик" ] [ Купити книгу: "Києво-Печерський Патерик" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
