 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
З книги "Квіти святого Франциска" Один з братів бачив святого Франциска, як він цілу ніч молився і як йому явився Ісус Христос, Пречиста Діва Марія і багато святих. Маленький хлопчина, з невинним та чистим серцем, був прийнятий до Чину Братів Менших. Замешкав він у маленькому монастирі, де брати проживали у такій убогості, що за постіль до спання не мали нічого іншого, як лиш кілька дощок. Одного разу прийшов до цього монастиря святий Франциск і зразу по вечері ліг спати, щоб опівночі, за своїм звичаєм, встати на молитву, коли інші брати ще спочивають. Тим часом цей новоприйнятий маленький братчик бажав наслідувати святого патріярха і цікавий, що це святий буде робити вночі, вирішив стежити за кожним його рухом. Щоб не заснути в час, коли святий патріярх встане, він ліг спати поблизу святого, а також непомітно зв’язав свій пасок габіту з паском святого. Опівночі, коли святий зауважив, що братчик спить, хотів скористати з цієї хвилі і тихенько піти на молитву. Встав з постелі, та побачив, що його пасок зв’язаний з паском братчика. Розв’язав обережно мотузки, щоб не збудити братчика, і тихо пішов до лісу. Там увійшов до маленької каплички і став молитися. Коли збудився товариш святого і побачив свою мотузку вільною, переконався, що святого нема в постелі зірвався і швидко вибіг надвір. Фірточка в напрямку лісу була відчинена, і він зрозумів, що святий пішов туди, і вирішив відшукати його. Пішов малий до лісу, і ще далеке не заглибився, як почув якісь людські голоси, розмови. Роздивився у всі боки і побачив велике сяйво там, звідки чулися голоси. Приступивши ближче, побачив він Ісуса Христа, Пречисту Діву Марію, святого Івана Євангелиста, святого Івана Хрестителя, які розмовляли дуже мило зі святим патріярхом. Усіх осявало предивне світло з небес і багато хорів ангельських. Вигляд цей і голос, що лунав над лісом, справили велике враження на маленького братчика, так, що впав він без пам’яти на землю. Коли з’ява минула, хотів святий Франциск повертатися додому, та в темноті наступив на братчика, який лежав на дорозі. Упізнав його, привів до тями, змилосердився над ним і, як добрий пастир загублену овечку, взяв на руки та приніс до монастиря. Коли братчик признався своєму святому патріархові, що він був свідком чудесної з’яви, на казав йому святий, щоб про це чудо він ніколи нікому не розповідав. Від часу з’яви молодий братчик зробив великий поступ в осягненні ласки Божої, а шана, яку мав до святого, з кожним днем у нього зростала і невдовзі став він одним з найревніших його духовних синів. Аж після смерти святого Франциска розповів братчик про цю чудесну з’яву, а ми розповідаємо Вам, дорогі читачі.
[ Повернутися до змісту книги: "Квіти святого Франциска" ] [ Скачати книгу: "Квіти святого Франциска" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
