 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
З книги "Квіти святого Франциска" Святий Франциск довідується від святої Клари і від брата Сильвестра, що має навертати ближніх проповіддю святого Євангелія, засновує Третій Чин, а на голос його замовкають ластівки та інші птахи. Не дуже багато часу минуло від навернення святого Франциска, а вже з кожним днем зростало число його товаришів і святий часто думав про те, яку мету визначити для свого Чину, чи посвятитися тільки молитвам, чи, може, проповідуванням слова Божого працювати над спасінням душ ближніх. У своїй непевності бажав він пізнати щодо цього Божу волю, але у своїй покорі не смів сам просити Творця про цю ласку. Тому постановив зробити це через інших. Якось покликав святий Франциск до себе брата Масео і так йому каже: “Піди, брате, до сестри Клари і скажи їй, щоб разом зі своїми побожними сестрами в молитві витривало просила Бога, щоб просвітив мене в пізнанні Його волі, бо не знаю, як маю вирішити, чи братів моїх призначити до проповідування Євангелія, чи тільки до спільної молитви. Відтак піди до брата Сильвестра і також спитай його про раду в тій справі”. Брат Сильвестр, коли ще був світським, бачив в об’явленні, як з уст Франциска виростав золотий хрест, що горішньою частиною сягав неба, а рамена його огортали весь світ. Той же брат Сильвестр з часу вступу до Чину виявляв такий великий поступ у чеснотах і святості, що отримував від Бога всякі ласки, про які лиш попросив. Часами він навіть говорив зі самим Творцем. Тому Франциск мав до цього брата найбільшу пошану. І так брат Масео пішов виконувати наказ святого Франциска - спочатку до святої Клари, а відтак і до брата Сильвестра. Цей же сам дізнався про бажання святого патріярха і щойно побачив брата Масео, не чекаючи на прохання, поринув у молитву. А коли одержав від Господа Бога те, про що просив, покликав брата Масео і так йому сказав: “Перекажи братові Францискові, що Божа воля в тому, аби Чин, який він заснував, трудився не тільки над власним освяченням через молитву, але такояж над освяченням ближніх”. Завертає, проте, брат Масео і до святої Клари довідатись, що їй Господь Бог об’явив, а свята відразу сказала, що і їй, і цілому Згромадженню Сестер, Господь Бог об’явив те саме, що й братові Сильвестрові. Утішений цією відповіддю, повертається брат Масео до святого Франциска, а той з надзвичайною радістю приймає його. Насамперед умив йому ноги, приготував їжу, а коли брат Масео підкріпився, повів його до лісу під дерево, там впав йому до ніг, на голову насунув каптур, схрестив руки і запитав: “Скажи мені, брате, чого від мене бажає Господь наш Ісус Христос?” На це брат Масео відповів: “Послухай, я розкажу тобі, що об’явив Господь Бог через брата Сильвестра, і через сестру Клару та її товаришок. Господь Бог хоче, щоб ти йшов у світ проповідувати Євангеліє, бо вибрав тебе не лиш на те, щоб ти старався про власне освячення, але щоб ти також працював над спасінням ближніх своїх”. Почувши таку волю Божу, закликав святий Франциск: “Ідімо в Ім’я Господнє!” - і взяв з собою двох товаришів, брата Масео і брата Ангела з Рієти, обох дуже праведних, і з великою побожністю духа пішли ці місіонери, навіть не задумуючись, в якому напрямку. Невдовзі прийшли вони до замку Савуріяно, і тут розпочав Франциск проповідувати святе Євангелія ближнім. Та під час проповіді ластівочки своїм щебетанням заглушували бесіду святого. Тоді святий наказав їм мовчати, і вони зразу ж затихли, аж до кінця проповіді. Слова святого патріярха були так чудесні, що всі мешканці замку, захоплені ними, хотіли усе враз покинути та йти за ним. Святий, однак, відрадив їх і сказав таке: “Не тратьте надії, і замку не покидайте, а я навчу вас, що вам робити, аби спастися”. При цій нагоді святий патріярх обдумував план заснування Третього Чину. Так і попрощався з усіма мешканцями замку, залишаючи всіх утішених і приготованих до покути. Відтак пішов в околиці Канайо і Біханґо. Одного разу під час своїх місійних подорожей побачив святий патріярх зграйку птахів на деревах вздовж дороги, якою проходив. Зачарований ними, затримався та сказав до своїх товаришів: “Зачекайте, браття, хвилину, я хочу сказати проповідь також і братчикам-сестричкам - ось цим пташкам”. І звернувся до них, що густо сиділи на деревах, та став їм проповідувати. На голос святого всі птахи позлітали на землю, сіли навколо нього, і так тихенько сиділи аж до кінця проповіді. Навіть коли вже перестав говорити залишались на землі і не відлітали, поки святий проповідник їх не поблагословив. Сам святий тремтів з радости та подиву, бачачи цих гарних птахів, те, з якою увагою слухали вони Божу науку, й у святому піднесенні духа став прославляти Творця свого. Коли св. Франциск закінчив проповідь, поблагословив птахів знаком святого хреста, і вони розлетілись, прекрасно співаючи, розділилися відтак на чотири групи і полетіли одні на схід, інші - на захід, ще інші - на південь, а останні - на північ. Чудо це мало таємниче значення. Як святий Франциск, цей вождь Христовий, проповідував пташкам і поблагословив їх знаком святого хреста, а вони розлетілись у всі чотири сторони світу, так і проповідь хреста Христового є відновлена на весь світ апостольством Франциска і його братів, що, мов ті птиці, не мають нічого, а всі старання про своє земне існування залишають на Боже Провидіння.
[ Повернутися до змісту книги: "Квіти святого Франциска" ] [ Скачати книгу: "Квіти святого Франциска" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
