 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
З книги "Квіти святого Франциска" Святий Франциск наказує братові Масео бути одночасно і дверником, і кухарем, і збирачем милостині. Та згодом, на просьби інших братів, звільняє його з цих урядів. Святий Франциск любив часто випробовувати покору брата Масео, бо не хотів, щоб прикмети та ласки, які цей брат мав від Бога, зробили його гордим, а також бажав святий, щоб вони були для нього джерелом усе більших чеснот. Тож, перебуваючи в товаристві братів, звернувся святий Франциск до брата Масео в присутності товаришів: “Коли одні з нас отримали від Бога дар молитви і розважання ти, брате, маєш дар проповідування слова Божого, яким зворушуєш людські серця. Тому, щоб ти не перебивав їм їхню молитву та розважання, вважаю, що буде добре, якщо ти, як найбільше досвідчений, візьмеш на себе обов’язки кухаря та дверника, а в вільний час підеш за милостинею. Одначе вважай, щоб чужі люди не надокучали нам та не забирали в нас часу, старайся залагоджувати всі справи сам і по-божому. Йди та роби те, що тобі, під святим послухом наказую”. Брат Масео схилив голову, натягнув каптур та підкорився волі свого настоятеля і впродовж кількох днів дуже ревно виконував завдання. Тим часом інші брати законні, знаючи його чистоту й замилування до молитви і бачачи, що весь тягар обов’язків упав на брата Масео, відчували з цієї причини докори совісти. Порадившись між собою, пішли до отця настоятеля зі словами, що вони не можуть дивитись, як брат Масео сам виконує стільки обов’язків у монастирі. Святий Франциск вислухав їх просьби, покликав брата Масео і так до нього промовив: “Твої товариші просили мене, щоб їм доручити частину тих обов’язків, які ти досі сам виконуєш. Я радо на це пристав і вирішив, щоб надалі ті роботи були поділені на кількох”. На це брат Масео сказав: “Підкоряюсь, отче, твоїй волі, бо вважаю усі твої накази, як накази самого Бога”. Так святий Франциск з радістю побачив уже в перших своїх співбратів зразки великої покори, а водночас і живої взаємної любови. І зразу ж скористався з цієї нагоди та дав їм прекрасну науку про велич цих двох чеснот. Цим разом святий патріярх навчав своїх братів, що покора повинна рости в душі разом з дарами та ласками, які Творець дає кожному, бо без цієї чесноти жодна інша не в змозі сподобатися Богові. А відтак, після науки, сповнений любови до своїх братів, розділив між ними нові обов’язки.
[ Повернутися до змісту книги: "Квіти святого Франциска" ] [ Скачати книгу: "Квіти святого Франциска" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
