Християнська бібліотека. Квіти святого Франциска. Глава 11. Св. Франциск наказує братові крутитися. Християнська бібліотека. Квіти святого Франциска.
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Глава 11. Св. Франциск наказує братові крутитися
   

З книги "Квіти святого Франциска"

Святий Франциск наказує братові Масео, щоб той обертався навколо себе, і відтак йде дорогою до Сієни.

Одного разу мандрував святий Франциск з братом Масео, який ішов кілька кроків попереду святого. І вийшли вони на роздоріжжя, де одна дорога вела до Флоренції, друга - до Сієни, а третя - до Арезо. Зупинився брат Масео, та й каже святому: “Отче, в який бік нам треба йти?” А святий відповідає: “Підемо тією дорогою, яку нам сам Господь покаже”. Брат Масео знову питає: “А в який спосіб ми зможемо пізнати Божу волю?” На це наш святий відповів: “Ти про спосіб питаєш, як волю Божу пізнати, ось я зараз тобі цей спосіб покажу. Стій так, як стоїш, а тепер наказую тобі, в ім’я святого послуху, швидко обертайся навколо себе, аж поки я тебе не зупиню”. Брат Масео послухав і став обертатись, та по хвилі це його так змучило, що зовсім ослаб, одначе все я обертався далі, бо святий не давав наказу стати. Він же хотів цей наказ святого виконати якнайточніше. І коли брат Масео обертався найшвидше, святий Франциск гукнув: “Зупинись брате”. І брат Масео зупинився. “В якому напрямку та повернений обличчям?” - питає святий. “До Сієни”, - відповідає брат Масео. “Добре, підемо тепер до Сієни, бо так нам Господь Бог каже”, - наказав святий. Однак брат Масео зовсім не зрозумів, чому святий Франциск наказав йому крутитися мов дзиґа, виставляючи його на посміховисько людей. Але він не посмів робити будь-якої зауваги святому.

Коли вони вже наближалися до Сієни, мешканці міста довідавшись, що це святий Франциск йде до них, вийшли йому назустріч усією громадою. Сповнені великої шани до святого Франциска і його товариша, хотіли нести обох на руках аж до палати єпископа, не дозволяючи, щоб їх ноги діткнулися землі. Коли вже входили до міста, серед міщан виникла суперечка, навіть дійшло до бійки. Святий Франциск промовив до двох забіяк з такою ревністю та наполегливістю, що ті швидко дійшли згоди. Коли місцевий єпископ довідався, як то старанням святого Франциска була залагоджено суперечку, попросив святого погостювати у нього і цілу добу гостив його у себе. Та святий Франциск, цей взірець та уособлення правдивої покори, який у всіх своїх ділах шукав тільки слави Божої, вже третього дня раненько зібрався і, поки єпископ це зауважив, відійшов разом зі своїм товаришем. Тим часом брат Масео був дуже невдоволений цим учинком святого Франциска, в душі нарікав і, під час довгої мандрівки, так говорив до себе: “До чого це все, що він робить? Каже мені дзиґою крутитися, як якій дитині, а тепер, коли єпископ дарує йому свою ласку, він несподівано покидає його, навіть не подякувавши за гостину”. Словом, учинок святого видався братові зовсім нерозважним. Та за хвилю, обдумавши все, став він, натхнений Богом, сам собі закиди робити за легкодушний осуд святого. “Сам ти ніщо, лиш горда штука, - так картав себе брат Масео, - а берешся судити діла рук Божих. Чи це твоє діло? Хіба за такий осуд та за твою гордість ти не достойний пекла? Гляди лиш, - продовжує подумки говорити зі собою брат Масео, - коли святий Франциск такі творить чуда, що й ангел з неба більших не здужає, тому і ти повинен його завжди слухати, навіть якщо наказує тобі щось дивне. У всьому, що святий чинить під час подорожі, видно палець Божий, а в наслідку його праці і сумніватись не можна. От, приміром, якби не помирив учора цих двох забіяк, то не лише б їхнє тіло потерпіло, але й душі були б нині у владі духа пітьми. Обміркуй це добре, що ти ніщо інше, як тільки дурненьке сотворіння, а сповнюєшся гордости та маєш відвагу нарікати проти діл, які, без сумніву, натхнені Богом”.

Ті мислі, якими був зайнятий брат Масео, об’явив Господь Бог святому Францискові, і приступив святий до свого брата і так до нього каже: “Зберігай у своєму серці, добрий брате, ці думки, що їх тепер маєш, бо вони добрі та корисні, покинь нарікання, які раніше ти робив, бо вони плід гордости, підсунені тобі духом темноти”.

Таким чином брат Масео переконався, що святий Франциск бачить тайни його серця, та зрозумів, що святий у всьому йде за натхненням Божої мудрости.


[ Повернутися до змісту книги: "Квіти святого Франциска" ]

[ Скачати книгу: "Квіти святого Франциска" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!