Християнська бібліотека. Іван Богослов. Нукіан. Християнська бібліотека. Іван Богослов.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Нукіан
   

З книги Апостол і євангеліст Іван Богослов

У цьому місті теж був свій знаменитий чародій на ймення Нукіан. Почувши про зруйнування храму й загибель жерців, Нукіан обурився. Він прийшов до Івана й сказав:

- Недобре ти зробив, що зруйнував храм Вакха та погубив його жерців! Кажуть, ти вчиш народ про якогось Бога Любові, але яка ж любов у тому, щоб руйнувати прекрасні храми й губити людей? Благаю тебе воскресити погублених тобою, як воскресив ти сина жерця в лазні. Ось тоді я повірю у твого Бога!

- Причиною їхньої загибелі було їхнє беззаконня, - відповідав Іван. - Вони не гідні життя, нехай мучаться у вічній тьмі, яку самі обрали.

- Ну що ж, якщо ти не можеш воскресити їх, - сказав Нукіан, - я сам воскрешу їх ім'ям богів моїх і відновлю зруйнований тобою храм! А ти не уникнеш смерті.

На цьому вони розійшлися. Іван пішов проповідувати, а Нукіан вирушив на місце зруйнованого капища і, обійшовши його із заклинаннями, викликав дванадцять бісів, що прийняли подобу вбитих жерців.

- Ідіть за мною й убийте Івана! - повелів їм Нукіан.

- Ми не можемо не тільки вбити його, але навіть з'явитися на тому місці, де він перебуває! - відповідали біси. - Одне його ім'я є страшним для нас, отож благаємо, не вимовляй більше це ім'я! А якщо ти хочеш (як і ми того хочемо), щоб наш загальний ворог помер, то зроби ось що: приведи сюди народ. Побачивши нас, всі розлютяться і самі захочуть вбити його.

Іван БогословНукіан так і зробив: відправився на місце, де святий повчав народ вірі, і закричав, звертаючись до численної юрби:

- О нерозумні! Навіщо ви дозволяєте обдурювати себе цьому мандрівникові?! Він зруйнував ваш храм, погубив ваших жерців, погубить і вас! Ідіть за мною - і ви побачите жерців ваших, яких я воскресив. А потім на ваших очах я відновлю зруйнований храм. Іван сам сказав мені, що не може цього зробити.

І всі, немов божевільні, пішли за ним, залишивши Івана!

Але апостол разом із Прохором пішов іншою дорогою - і раніше за них був на тому місці, де вже чекали біси в подобі воскреслих жерців. Побачивши Івана, біси одразу ж зникли. І ось прийшов з народом Лукіан, а обіцяних ним жерців немає! Не знайшовши їх, Нукіан у смутку й відчаї став вештатися довкола руїн храму, всією силою свого чаклунства намагаючись знову викликати бісів, але нічого в нього не виходило.

Адже Іван непомітно для юрби залишався поблизу, і біси не могли повернутися. Настав вечір, і народ, декілька годин прочекавши на чудо, в обуренні хотів убити Нукіана.

- Схопимо його й поведемо до Івана, - вирішили люди. - Що той скаже, те й зробимо.

Почувши це, Іван із Прохором тим же шляхом повернулися на колишнє місце. Незабаром підійшов народ, тягнучи за собою Нукіана.

- Цей ошуканець і ворог твій задумав погубити тебе, але ми зробимо з ним те, що накажеш ти!

-  Відпустіть його, - сказав Іван. - Нехай він покається. І чародія відпустили.

Вранці Іван знову повчав народ вірі в Ісуса Христа, і багато хто, увірувавши, просив хрестити його. Але, коли Іван привів їх до річки, щоб охрестити, усі побачили, що вода в ріці перетворилася на кров. Це зробив своїми чарами Нукіан, що стояв поруч і з тріумфом дивився на Івана.

-  О духовний сліпцю, ти не бажаєш побачити істину! - зітхнув Іван. - Не прозрієш, поки не будеш покараний. Іменем Господа Ісуса Христа нехай стануть твої тілесні очі подібні твоїм душевним!

І Нукіан осліп. А святий помолився над водою, і вона знову стала чистою. Іван хрестив всіх, що ввірували. Осліплий чародій стояв над рікою, спершу нічого не чуючи від жаху й горя. Він відчув, що ніякі чари й заклинання не можуть допомогти йому, що він став найжалюгіднішим з людей. Аж ось до нього стали долинати звуки: плескіт води, людські голоси й молитви Івана.

І, сам не розуміючи як, він уперше за багато років опритомнів. Дотепер вважав себе всесильним, вивищеним над усіма людьми, які не володіли чарівним мистецтвом, як він. А зараз він втратив зір і став подібним до безпомічного новонародженого кошеняти. Могутні біси, що так багато допомагали, залишили його, він був один, а перед ним була справжня сила, ще невідома йому, і ця сила рятувала велику кількість людей.

Ця ж сила кинула Нукіана до ніг Івана:

- Врятуй мене, Божа людино! Пробач мене за мою злість! Допоможи мені! Благаю, попроси твого Бога, щоб зцілив мене!

Іван підняв чародія із землі, відвів його убік від юрби й довго розмовляв з ним наодинці. А потім знову підвів Нукіана до річки і охрестив його, адже колишній чародій покаявся і всім серцем бажав знайти Істинного Бога і присвятити Йому своє життя. Тричі занурив Іван Нукіана у воду річки:

- Охрещується раб Божий Нукіан в ім'я Отця, і Сина, й Святого Духа! Амінь!

Амінь! - Очі Нукіана знову стали бачити! Зі слізьми радості, повний невимовної благодаті та сердечного спокою, якого не знав він за все своє життя, повів Нукіан найдорожчу для себе людину, Івана, у свій дім, щоб віддячити йому. Ось увійшли вони у внутрішній двір, де гостей зустрічають слуги. Раптово з кімнат почав доноситися шум, і назустріч хазяїнові вибігли всі інші раби й домочадці. Виявилося, що, як тільки Іван переступив поріг Нукіанового дому, всі ідоли, великі й малі, що були в цьому домі, розсипалися в порох. І це чудо так потрясло всіх домашніх, що в той же день побажали охреститися й вони.

Іван Богослов

Іван Богослов


[ Повернутися до змісту книги: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]

[ Скачати книгу: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!