 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
З книги Апостол і євангеліст Іван Богослов В тому місті, як і у будь-якому місті Римської імперії, була лазня, а в ній, як колись в лазні Ефеса, господаркою якої була Романія, жив біс. І ось одного разу трапилося те ж, що й в Ефесі: біс умертвив юнака, що мився в лазні. Батько юнака був жерцем у храмі Зевса. Із плачем і риданням прибіг нещасний батько до Івана, благаючи воскресити сина: адже він сам був свідком, як Іван врятував приречених на смерть юнаків і переміг злого біса-вовка. - Якщо ти воскресиш мого сина, я ввірую в того Бога, про Якого ти говориш нам! - сказав жрець. Тіло юнака ще залишалося в лазні. Іван одразу ж пішов туди слідом за батьком. - Ім'ям Ісуса Христа, що переміг смерть, я велю тобі: встань і будь живий! - вигукнув Іван, і юнак воскрес. Тоді Іван запитав його, що було причиною його смерті. - Коли я мився в лазні, - відповідав той, - щось чорне вийшло з води, схопило мене й задушило. Заклявши біса, що жив у лазні, іменем Ісуса Христа, святий запитав його: - Хто ти і чому живеш тут? - Ох, і тут ти переслідуєш мене! - застогнав нечистий дух. - Я той, якого ти вигнав з лазні в Ефесі! А живу я тут уже шостий рік, шкодячи людям. - Отож назавжди йди звідси й не наближайся більше до місця, обгородженого великим і страшним іменем Господа Ісуса Христа! І біс чорним вихором зі стогонами й криками понісся до моря. Жрець, що був свідком цієї сцени, був настільки вражений, що відразу впав до ніг святого, просячи негайно охрестити його, і сина, і весь дім його. У тому місті був особливо шанований храм Вакха. Ідолопоклонники називали Вакха «батьком свободи». На свято Вакха всі жителі міста збиралися в храмі, влаштовували бенкет, а потім - безсоромні танці, під час яких віддавалися «священному божевіллю». І ось у день свята Іван прийшов на площу перед храмом і став викривати юрбу, що біснувалася. Жерці (їх було дванадцять) накинулися на святого, побили та зв'язали його і так залишили, а самі повернулися до свого мерзенного заняття. - Боже Вічний і Праведний, - ввізвав Іван, - не допусти здійснення беззаконня! І раптом стіни й колони храму-капища затряслися й з гуркотом впали. Все покрилось хмарою пилу. А коли пил розвіявся й осів, а із землі, похитуючись, стали підніматися люди, що впали від потрясіння й жаху, - виявилося, що живі всі, крім жерців, які загинули всі до одного. Перелякані люди звільнили апостола з пут і благали не губити їх.
[ Повернутися до змісту книги: Апостол і євангеліст Іван Богослов ] [ Скачати книгу: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
