«Великий бог Вовк»

З книги Апостол і євангеліст Іван Богослов

Багато зцілень і чудес зробив Іван у тому місті (а прожив він там, у домі Мирона, три роки). Після цього він вирішив відправитися в інше місто, що було на відстані близько п'ятдесяти верст. Тамтешні жителі залишалися в темряві ідолопоклонства.

Коли Іван увійшов у це місто, то побачив людей, що святкують, а поруч - зв'язаних юнаків. Іван запитав одного з тих, що стояли:

- Навіщо зв'язані ці юнаки?

- У нас є великий бог Вовк, - відповів той, - і сьогодні ми влаштовуємо йому свято. Йому в жертву і будуть віддані ці юнаки.

- Покажи мені цього бога! - сказав Іван.

- Якщо хочеш його побачити, то зачекай до першої години дня. Тоді жерці разом з народом підуть на те місце, де бог являється. З ними підеш ти і побачиш бога-вовка.

- Дуже хочеться мені чимшвидше побачити вашого бога! - сказав Іван. - Я бачу, що ти людина добра, а я прийшов здалеку. Тільки ти можеш мені допомогти! Відведи мене скоріше на те місце, а я дам тобі за це дорогоцінну перлину.

Дуже захотів той чоловік отримати перлину, тож погодився. Привів він Івана до болота і каже:

- Звідси виходить наш бог і являється народові. Іван став чекати, а чоловік, що його привів, теж чекав: адже коли бог-вовк вийде з болота, він сподівався одержати домовлену плату. Після полудня вийшов з води біс у вигляді величезного вовка.

-  Ім'ям Ісуса Христа! - вигукнув Іван. Біс-вовк завмер, а Іван запитав його:

- Скільки років ти живеш тут?

- Сімдесят років, - відповіло чудовисько.

- Велю тобі ім'ям Отця, і Сина, й Святого Духа: іди геть з цього острова й більше не вертайся сюди! - владно сказав апостол.

Біс миттєво зник.

Побачивши все це, чоловік, що привів Івана, вжахнувся і впав до ніг святого. Там же, на березі страшного болота, Іван розповів йому про Єдиного Істинного Бога, що створив світ, про Спасителя нашого, Господа Ісуса Христа, про віру й покаяння, про те, що люди часто поклоняються бісам, а не Істинному Богові і звідси всі біди у людей. Кожне слово святого закарбувалося у враженій душі бідного язичника.

- Ось ти і одержав від мене перлину, що я обіцяв тобі, - закінчив свою розповідь Іван.

У цей час на березі болота з'явилася процесія жерців з ножами в руках. Вони вели зв'язаних юнаків. За ними йшов весь народ у святкових одежах. Хід зупинився: усі чекали виходу вовка, готуючись заколоти юнаків, щоб наситити його. Довгодовго стояла юрба в очікуванні. Нарешті Іван підійшов до них і сказав:

- Розв'яжіть цих нещасних, вони вільні! Немає більше вашого бога-вовка! Це був біс, і його перемогла та прогнала сила Ісуса Христа.

Жерці жахнулися. Вони не могли повірити, що їхній «бог» загинув, і почали шукати його, але, звичайно ж, ніде не знайшли. Довелося розв'язати юнаків. Виступивши перед розгубленими людьми, Іван сказав:

- Ось бачите, до якого божевілля та обману доводить незнання Істинного Бога? Ви безсильного і мерзенного злого духа вважали за бога та віддавали йому в жертву ваших юнаків!

І він став повчати людей християнській вірі, розповідаючи їм про Ісуса Христа. І багато хто з них, увірувавши, охрестилися.

[ Повернутися до змісту книги: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]

[ Скачати книгу: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!