Хто сильніший?

З книги Апостол і євангеліст Іван Богослов

У цей час Іван на ринковій площі повчав народ. Коли з'явився Кінопс (його супутники-біси були, звичайно, невидимі для всіх), городяни радісно кинулися йому назустріч, кланялися, раділи, дякували: адже він був тим, кого одні вважали богом, а інші - великим чудотворцем, хоча багато років його не було у місті!

А Кінопс, побачивши Івана і зрозумівши, що той вчив людей своїй вірі, оскаженів.

- Сліпці, що зійшли з істинного шляху! - люто закричав він юрбі, що вітала його. - Послухайте мене. Якщо Іван праведний і якщо всі слова його справедливі, то нехай поговорить зі мною й нехай зробить такі ж чудеса, які я роблю. Тоді ви самі побачите, хто з нас могутніший: Іван чи я. Якщо він виявиться сильнішим за мене, то і я повірю його словам і ділам!

В одному Кінопс був правий: якщо вже вірити Іванові, що вчить про Єдиного Істинного Бога, - то ніяк не можна радіти й поклонятися чародію й вважати його богом! Або Кінопс і його біси, або Іван і Ісус Христос!

Кінопс вихопив з юрби одного юнака, поставив його перед усіма й запитав:

- Чи живий твій батько?

- Помер,- відповідав юнак.

- Якою смертю?

- Він був моряком. Корабель, на якому він плавав, розбився, і батько потонув.

Тоді Кінопс повернувся до Івана й сказав:

- Покажи нам, Іване, свою силу, щоб ми повірили твоєму вченню! Представ синові батька його живим!

- Христос послав мене не мертвих витягати з моря, а вчити обдурених людей і наставляти їх на шлях істини, - відповідав Іван.

- Ось бачите, - звернувся Кінопс до народу, - цей Іван ошуканець! Він тільки й може, що каламутити вам голови своїми промовами. Схопіть його й тримайте, щоб не втік! Зараз ви побачите, як я поверну юнакові його батька живим. І ті, хто годину тому слухали Івана, схопили його.

Кінопс урочисто підняв руки й плеснув у долоні - і одразу ж море захвилювалося й забурлило. Усі жахнулись, а Кінопс зробився невидимим.

- Великий ти, Кінопсе! - закричали всі. Несподівано Кінопс вийшов з моря, ведучи за собою людину.

- Чи це твій батько? - запитав Кінопс юнака.

- Так, пане, - відповів юнак.

Усі кинулися до ніг Кінопса, прославляючи його могутність. А потім, підхопившись, юрба кинулася до Івана, щоб розтерзати його. Але Кінопс зупинив народ:

-  Зачекайте! Зараз ви побачите ще більше чудо. Тоді вже й мучте Івана.

Він знову вихопив з юрби людину, цього разу - літню.

- Чи був у тебе син? - запитав Кінопс.

- Так, пане, - відповів той, - був у мене син, але через заздрість його вбили.

- А вбивця де?

- Його стратили, пане.

Кінопс закричав страшним голосом: він гукнув на ймення убитого й убивцю. У ту ж хвилину обоє стали перед ним.

- Чи це твій син і чи це його вбивця? - запитав Кінопс батька.

- Так, пане, - відповідав той.

Кінопс тріумфально повернувся до апостола:

- Ну що, дивуєшся, Іване?

- Ні, я цьому не дивуюся, - тихо й спокійно відповів Іван.

- Стривай, - зверхньо сказав Кінопс, - незабаром ти побачиш таке, що здивуєшся! Перш ніж ти помреш, я наведу на тебе жах і трепет своїми чудесами!

- Всі твої чудеса - це омана,— відповідав Іван.

Почувши такі слова, розлючена юрба накинулася на Івана. Його били доти, поки не вирішили, що він мертвий.

Залишіть його без поховання, - сказав Кінопс, - нехай його з'їдять хижі птахи.

І всі пішли з того місця разом з Кінопсом, радіючи і тріумфуючи, залишивши нерухоме тіло на землі.

Але святий Іван не помер від цих побоїв. Згодом стало відомо, що він знову вчить народ за межами міста.

Кінопс взяв із собою трьох бісів, яких люди вважали воскреслими мерцями, і разом з ними вирушив до місця, де був Іван.

- Я маю намір тебе ще більше осоромити та принизити! - зверхньо сказав він Іванові. - Тільки для цього я й залишив тебе живим. Іди на піщаний берег моря. Там ти побачиш мою славу й будеш цілковито осоромлений!

Іван анітрохи не противився й відразу послідував за Кінопсом, за ними йшла юрба народу (за Кінопсом, з тих пір як він прийшов у місто, увесь час ходили натовпи). Всі прийшли на морський берег. Кінопс урочисто став на камінь, здійняв руки, плеснув у долоні, кинувся в море й зник у хвилях. Народ закричав:

- Великий ти, Кінопсе, і немає нікого величнішого, ніж ти! Ми не знаємо, яке чудо збирався показати Кінопс, і як він думав «посоромити» апостола.

Про це не дізнався ніхто.

- В ім'я Господа Ісуса Христа, розп'ятого й воскреслого в третій день, велю вам: ідіть геть з цього острова!

І вони одразу ж зникли.

А народ ще три дні і три ночі сидів на піску, очікуючи Кінопса. Багато хто знеміг від спраги, голоду й спеки, але відійти ніхто не наважувався, боячись пропустити велике чудо. Троє дітей навіть померли! Іван змилосердився над ними, помолився про їхній порятунок, воскресив померлих дітей, зцілив хворих і довго повчав християнській вірі так, що всі ввірували, охрестилися й розійшлися по оселях, славлячи Христа; а Іван повернувся в дім Мирона і часто виходив до людей, розповідаючи про Ісуса Христа та Його Воскресіння.

[ Повернутися до змісту книги: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]

[ Скачати книгу: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!