Християнська бібліотека. Іван Богослов. У дорозі на заслання. Християнська бібліотека. Іван Богослов.
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
У дорозі на заслання
   

З книги Апостол і євангеліст Іван Богослов

У той час Доміціан, римський імператор, розпочав велике гоніння на християн. Про Івана донесли імператорові, і той розпорядився заарештувати його й доставити в Рим. У ці дні Іван побачив у сні Господа, Який сказав йому: «Тобі прийдеться багато постраждати, і ти будеш вигнаний на один острів, ти там дуже потрібний».

Іван БогословНаказ імператора було виконано негайно, як тільки він надійшов в Ефес: Івана, а з ним і Прохора, узяли під варту й відправили до столиці. Імператор спершу розпорядився жорстоко бити Івана, а потім звелів дати йому смертельну отруту (це був досить розповсюджений у давньому світі спосіб страти).

Але отрута не зашкодила вірному учневі Христа: адже Воскреслий Господь перед Вознесінням Своїм обіцяв учням: "А тих, що ввірували, будуть супроводжувати такі знамення: ім'ям Моїм виганятимуть бісів; будуть говорити новими мовами; братимуть змій; і хоч би що смертоносне випили, не пошкодить їм; покладуть руки на хворих, і вони будуть здорові" (Євангеліє від Марка, розділ 16, вірші 17-18).

Потім Івана було кинуто у казан з киплячою олією, але й з казана він вийшов непошкоджений.

Бачачи таке чудо, народ кричав:

- Великий Бог християнський!

Після цього імператор більше не насмілився мучити Івана. Він вирішив, що Іван безсмертний. Людям, що не бажають знати Істинного Бога, часом легше повірити в найнеймовірніше, ніж прийняти істину. Доміціан наказав відправити апостола в заслання на кам'янистий і дикий острів Патмос. Так здійснилося напророчене Іванові уві сні.

Воїни відвели Івана з Прохором на корабель, і корабель вирушив у подорож.

Якось під час плавання воїни влаштували на кораблі гулянку. Вони пили й веселилися й нарешті до того розгулялися, що один з них, юнак, упав з корабля в море. Всі були п'яні, ніхто не встиг отямитися й тим більше кинутися на допомогу, і юнак потонув. Миттєво веселість перейшла в скорботу.

На кораблі був і батько того юнака, що потонув; він так нестримно ридав і з горя хотів сам кинутися в море. Товариші з силою втримали його. Всі згадали про чудеса, які творив Іван, і почали просити його допомогти в цій біді. Іван запитав кожного:

- Хто якого бога визнає?

На питання його один відповідав: Аполлона, інший - Юпітера, ще інший - Геркулеса, хтось - Ескулапа, а ще інший - Артеміду Ефеську.

- Стільки у вас богів, і вони не можуть урятувати однієї людини, що потонула, - відповів Іван і залишив їх у журбі до ранку.

Іван БогословІвану було шкода загиблого юнака. Він тільки дав усім час залишитися наодинці з їхніми скорботними думками й переконатися в тому, якими безпомічними є їхні боги.

А вранці він помолився зі слізьми Богу і одразу ж море захвилювалося. Найвища хвиля накрила корабель і винесла живого юнака до ніг Івана.

Яка радість запанувала на кораблі! Як усі дивувалися чуду! Звісно ж, після цього воїни не могли вже тримати Івана в оковах: вони зняли з нього залізні ланцюги, раді були у всьому прислужити йому й зверталися до нього з величезною повагою.

Але мандрівників чекали нові випробування. Одного разу, незадовго до опівночі, на морі здійнялася страшна буря - та така, що корабель кидало по хвилях так, що він почав руйнуватися. Мореплавці вже не сподівалися залишитися живими, але згадали про Івана й кинулися до нього:

- Божа людино! Вблагай свого Бога, щоб він урятував нас від неминучої загибелі!

Звелівши їм мовчати, святий почав молитися - і ось буря припинилася, й настала велика тиша.

Незабаром нове лихо стало загрожувати мореплавцям: на кораблі закінчувалися запаси прісної води. Люди знемагали від спраги; багато хто був вже близький до смерті. Іван сказав Прохорові:

- Наповни всі посудини морською водою. Коли посудини були наповнені, Іван сказав:

В ім'я Ісуса Христа почерпайте й пийте!

І вода в посудинах замість гірко-солоної, морської, виявилася прісною. Це нове чудо пожвавило всіх і знову показало велич і милосердя «Іванового Бога».

- Що нам робити, щоб отримати спасіння, про яке ти говорив нам? - запитували моряки.

І коли він розповів їм про життя та вчення Ісуса Христа, Сина Божого, про Його воскресіння, то вони увірували і з радістю прийняли хрещення.

Після цього воїни хотіли відпустити Івана на волю, але він переконав їх виконати вирок і відвезти його в призначене місце.

Іван Богослов


[ Повернутися до змісту книги: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]

[ Скачати книгу: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!