|
|||
|
З книги Апостол і євангеліст Іван Богослов Незабаром в Ефесі наступило щорічне свято Артеміди. Народ у білих одежах тріумфував і радів біля храму. Перед храмом стояла статуя Артеміди. - Ефесяни! Ви зібралися отут, думаючи, що шануєте богиню. Сліпі! Ви поклоняєтеся ідолам, а не Богові! Натовп розлютувався. - Нечестивець! Смерть йому! В Івана полетіло каміння. Але що це? Жоден з каменів не потрапив у нього: всі пролітали повз нього влучаючи в тих, що кидали. Спочатку ніхто не зрозумів, у чому справа, сум'яття й крики натовпу тільки підсилювались, але коли багато людей попадало на землю закривавленими, натовп розгубився. Всіх охопив жах. Іван підняв руки до неба й став молитися. Раптом повітря зробилося спекотним, зовсім гарячим. Багатьом стало погано. Біля двохсот людей упало мертвими. Страх охопив натовп, і ті, хто лише кілька хвилин тому жбурляв каміння в Івана, простягнули до нього руки й стали із благанням волати: "Змилуйся, Божа людино! Змилуйся, великий чарівнику! Воскреси покараних тобою!" І ось молитвою Івана наступила прохолода, а до бездиханних людей, що лежали, повернулося життя. Ніхто вже не думав про Артеміду, про стародавнє свято. Усі вслухались в кожне слово Івана. А він говорив народу про Єдиного Істинного Бога, про Спасителя Ісуса Христа, Сина Божого, про Його любов до людей, Його воскресіння. І про те, як через покаяння перед Господом можна очистити свою душу, визнавши Ісуса Христа своїм Спасителем, і ввійти в Царство Боже. І всі, що слухали, увірували по слову його та охрестилися.
[ Повернутися до змісту книги: Апостол і євангеліст Іван Богослов ] [ Скачати книгу: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|