Християнська бібліотека. Іван Богослов. Чудеса перед храмом Артеміди. Християнська бібліотека. Іван Богослов.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чудеса перед храмом Артеміди
   

З книги Апостол і євангеліст Іван Богослов

Незабаром в Ефесі наступило щорічне свято Артеміди. Народ у білих одежах тріумфував і радів біля храму. Перед храмом стояла статуя Артеміди.
Іван вийшов на це торжество, став на підвищенні біля ідола і почав викривати народ у його сліпоті, говорив, що люди не знають, кому поклоняються, й замість Бога поклоняються бісам.

- Ефесяни! Ви зібралися отут, думаючи, що шануєте богиню. Сліпі! Ви поклоняєтеся ідолам, а не Богові!

Натовп розлютувався.

- Нечестивець! Смерть йому!

Іван Богослов

В Івана полетіло каміння. Але що це? Жоден з каменів не потрапив у нього: всі пролітали повз нього влучаючи в тих, що кидали. Спочатку ніхто не зрозумів, у чому справа, сум'яття й крики натовпу тільки підсилювались, але коли багато людей попадало на землю закривавленими, натовп розгубився. Всіх охопив жах.

Іван підняв руки до неба й став молитися. Раптом повітря зробилося спекотним, зовсім гарячим. Багатьом стало погано. Біля двохсот людей упало мертвими. Страх охопив натовп, і ті, хто лише кілька хвилин тому жбурляв каміння в Івана, простягнули до нього руки й стали із благанням волати: "Змилуйся, Божа людино! Змилуйся, великий чарівнику! Воскреси покараних тобою!"

І ось молитвою Івана наступила прохолода, а до бездиханних людей, що лежали, повернулося життя.

Ніхто вже не думав про Артеміду, про стародавнє свято. Усі вслухались в кожне слово Івана. А він говорив народу про Єдиного Істинного Бога, про Спасителя Ісуса Христа, Сина Божого, про Його любов до людей, Його воскресіння. І про те, як через покаяння перед Господом можна очистити свою душу, визнавши Ісуса Христа своїм Спасителем, і ввійти в Царство Боже.

І всі, що слухали, увірували по слову його та охрестилися.

Іван Богослов


[ Повернутися до змісту книги: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]

[ Скачати книгу: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!