Разом з Богородицею

З книги Апостол і євангеліст Іван Богослов

Іван разом з Марією, Пречистою Богородицею, вирушили в морську подорож, на острів Кіпр. Єпископом там був Лазар, якого колись воскресив Господь. У дорозі їх бурею віднесло до невідомого берега. Це був півострів Афон. Як тільки Пресвята Богородиця наблизилась до берега, усі язичницькі храми, яких було дуже багато на півострові, впали, і всі ідоли, які були там, примушені Силою Божою, сповістили про прихід Пречистої Марії - Матері Сина Божого Ісуса Христа. Люди з великою повагою зустріли Богородицю.

Вони слухали Її проповіді про істинного Бога, повірили і охрестились.

З того часу цей півострів став християнським, там почали будуватися монастирі, і Сама Пречиста стала покровителькою цього місця. Вона і досі часто з'являється подвижникам, наставляючи їх.

Ченці з вдячністю і смиренністю моляться до Неї і поклоняються Їй як заступниці роду християнського. На Афон заборонений вхід жінкам. За переказом перших християн Сама Мати Божа заборонила дочці грецького царя Плакідії ступити напівострів, щоб не спокушати ченців, коли вона хотіла відвідати Ватопедський монастир, відновлений за гроші її батька.

З того часу святі Афонські отці прийняли рішення, що з тієї пори жодна жінка не може навідуватись до ченців, щоб не заважати їхньому строгому подвижницькому життю. За переказом святого Амвросія Медіоланського, що базується на свідченнях Діонісія Ареопагіта та Ігнатія Богоносця, Пресвята Богородиця була Дівою не тільки тілом, але й духом, в серці смиренною, в словах не поспішною і богорозумною, в читанні Писання невтомною, в праці бадьорою.

Вона всім бажала добра, не гордувала убогими, ні над ким не насміхалась, перебувала в безперервній молитві. Богородиця часто ходила місцями, які Син Її освятив своїми стопами. Вона горіла постійною любов'ю до Бога, бажаючи переселитись в блаженні обителі Сина Свого і Бога Нашого Ісуса Христа. Одного разу Пресвята Марія пішла на Оливну гору, щоб там помолитися. Там з'явився Їй архангел Гавриїл з райською пальмовою гілкою в руках і приніс Їй радісну звістку, про те що через три дні закінчиться Її земне життя і Господь візьме Її до Себе. Пресвята Богоматір зраділа цій звістці, Вона розповіла про неї Іванові і стала готуватися до своєї кончини.

Інших апостолів у той час не було в Єрусалимі, вони проповідували в інших місцях. Та Пресвята Марія хотіла попрощатися і з ними перед своїм відходом до Господа. І сталося велике чудо. Господь переніс їх на хмаринках із різних країн до Єрусалима. Всіх, крім апостола Томи. Боляче було для них втрачати Богородицю і спільну Матір свою, коли вони довідались, чому Бог зібрав їх. Але Божа Мати втішила їх, обіцяла не залишати їх і всіх християн після Своєї смерті, завжди молитися за них. А насамкінець поблагословила усіх, що зібралися.

Під час кончини незвичайне світло осяяло кімнату, де лежала Божа Мати. Сам Господь Ісус Христос з'явився з ангелами і прийняв Її Пречисту душу.

Апостоли поховали Пречисте тіло Божої Матері, як Вона просила, у Гетсиманському саду, у печері, де спочивали тіла Її батьків і чоловіка, праведного Йосипа. При похованні сталося багато чудес. Від дотику до труни Божої Матері сліпі прозрівали, біси виганялися і всіляка хвороба зцілювалась. Велика кількість людей йшла за похоронною процесією.

Юдейські священики і начальники намагалися розігнати цей святий хід, але Господь невидимо охороняв їх. Один юдейський священик на ім'я Афоній підбіг до труни з тілом Божої Матері і хотів перекинути її. За це невидимий ангел відрубав йому обидві руки. Афоній, вражений таким страшним чудом, відразу покаявся, і апостол Петро приклавши його руки до тіла, зцілив його.

Через три дні після поховання Божої Матері прибув до Єрусалима і відсутній на погребінні апостол Тома. Він був дуже засмучений, що не попрощався з Пречистою Марією. Йому дуже хотілося поклонитися Її пречистому тілу. Апостоли, пошкодувавши його, вирішили піти і відвалити камінь від могильної печери, щоб дати йому можливість попрощатися з тілом Пречистої. Але коли вони відкрили печеру, то не знайшли в ній тіла Пречистої Марії, а тільки її похоронні пелени. Вражені апостоли повернулися додому і почали молитися Богові, щоб Він відкрив їм, що сталося з тілом Божої Матері. І ось увечері, закінчивши трапезу, під час молитви вони почули ангельський спів. Подивившись вгору, апостоли побачили Божу Матір, оточену ангелами, у сяйві небесної слави.

Пречиста Марія сказала апостолам: "Радуйтеся! Я з вами в усі дні і завжди буду вашою молитвеницею перед Богом". Апостоли радісно вигукували: «Пресвята Богородице, допомагай нам!».

[ Повернутися до змісту книги: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]

[ Скачати книгу: Апостол і євангеліст Іван Богослов ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!