Невидима боротьба Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Про молитву, яку складає сам молільник
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про молитву, яку складає сам молільник
   

Невидима боротьба

ЧАСТИНА ПЕРША - ГЛАВА 49

Про молитву, яку складає сам молільник.

Все, що досі було сказано, стосувалося до молитви або до молитвослів'я молитвами готовими, й хоч твореними з увагою і почут­тям, але все ж чужими. Чи треба лиш цим обмежитися? На це від­повість сама молитва молільника. Стань молитися як слід вивченими молитвами, - молитва з самого початку почне притягуватись до душі, й мірою сили, з якою притягнеться, стане кликати молільника підносити й свою, від своєї особи, за своїми потребами молитву, яка укладається в серці. І він при кожній такій нагоді буде підносити до Бога власні молитви. Таким чином своя молитва в молитовному труді має належне їй місце та вагу.

Я вже згадував у попередній главі (п. 6), щоб ти, коли під час молитвослів'я які-небудь слова молитви ляжуть в душу й захоплять її, не залишав їх без уваги, але зосередився на них та сам від себе помолився про те, що зайняло твою душу. І роби так. Теж саме буває і при читанні Божого слова та творів св. Отців, буває і при розважанні про божественні речі - про Божу велич і досконалість, про дивні діла Божої творчости, вседержительства та промислу, і про предивне діло воплочення Ісуса Христа ради нашого спасіння, - буває і в особливо вразливих випадках життя, буває, що який-небудь пред­мет особливо вражає душу, захоплює її увагу та кличе піднестись молитовно до Всевишнього Бога. Т в цих усіх випадках не залишай без уваги поклику, що зародився в тобі, а виконай його вимогу, припинив­ши на час заняття, при якому це сталося.

Ці раптові пориви означають, що молитва почала вселятися в серце та наповнювати його. Бо не зразу, як посвятиш себе молитві, відчуваєш це, а лишень через деякий час. Таке відчуття є свідченням успіху в молитовному труді; і чим частіше з'являються всередині такі поклики, тим більше наповнюється молитовним духом те серце, в якому вони народжуються. Це мало б закінчитися тим, щоб завжди молитися тільки своєю молитвою. Але так не буває, бо завжди влас­на молитва додається до готової молитви. Вони однорідні та є одно­го ступеня гідности, а якщо і замінюються, то споглядальною молитвою стояння перед Богом без слів. Зауваж, що деколи в таких випадках народжується тільки пок­лик до визначеної молитви, а деколи і своя молитва, яка укладається в серці молільника без жодних зусиль. У першому випадку тобі треба складати належну молитву, а в другому тільки бути уважним і не заважати молитві, яка виходить з серця. Однак нагадаю тобі: нехай не спокусить тебе бажання самому складати свої молитви, без зга­даного внутрішнього поклику. Ти можеш скласти дуже розумну про­мову до Бога, але це не буде молитва, а зібрання слів та думок без молитовного духу. Не роби так. Без марнославства та зарозумілось обійдешся, а ці витвори заглушують справжню молитву та нищать її.

Що торкається молитви, яка сама укладається в серці разом з народженням в ньому примусу помолитися самому про предмет, який тебе особисто торкається і який тобі саме потрібний, то вона деколи є твоїм власним твором із тих молитовних елементів, які накопичуються в серці через засвоєння і вивчення готових молитв, а деколи народжується під дією Божої благодаті. Тоді вона є початком або зразком духовної молитви, про яку я згадував у главі 47. Якщо сподобишся такої молитви, то це означатиме, що ти підходиш до межі доступної тобі досконалости. Подякуй Богові, а життєвим шляхом продовжуй іти ще з більшим страхом і трепетом. Чим дорожчий чийсь скарб, тим сильніше розпалюються очі заздрісних ворогів.


[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

[ Cкачати книгу: "Невидима боротьба" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!