Про чотири ворожі спокуси в годину смерти. Друга спокуса: відчай

Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу. А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм. Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене. І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене. Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового. А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб. Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом. А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною. Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого. Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба. А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу. А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому. А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві. Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього. Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

Християнський портал

Додатково


	Про чотири ворожі спокуси в годину смерти. Друга спокуса: відчай

Невидима боротьба

ЧАСТИНА ДРУГА - ГЛАВА 11

Про чотири ворожі спокуси, які приходять в годину смерти.

Друга спокуса в годину смерти - відчай.

Друга спокуса в годину смерти, якою ворог намагається вразити нас, є страх при згадуванні великої кількості наших гріхів. Страху цього уникнути не можна, але він зменшується вірою у відкуплення гріхів наших хресною смертю Христа Спасителя. А ворог, затемнюючи цю віру, роздмухує страх за гріхи, аби придушити всяку надію на спасіння і вразити безнадійністю та відчаєм. Тому, брате мій, заздалегідь готуйся до відбиття такого нападу, й від цього часу постанови, наближаючись до воріт смерти, міцніше тримати переможне наше знамено - хрест Христовий, тобто мати в серці міцну віру у відкупительну силу хресної смерти нашого Господа. Коли ж, вступаючи в ці ворота насправді, відчуєш напади відчаю, то передусім поспіши усвідомити, що вони є навіюванням ворога, а не результатом пригадування своїх гріхів. Такому пригадуванню властиво породжувати смирення, сокрушення та скорботу в серці за образу праведного Бога, але й усе милостивого; тому воно, хоч вражає страхом, але таким, який не гасить надії на Божу милість і, будучи нею просякнутий, дає місце сміливому упованню спасіння, відбиваючи всяке почуття відкинутости. Знаючи це, ти не можеш не визнати, що коли пригадування гріхів придушує тебе і кидає у відчай, забираючи всяку надію на спасіння і вражаючи страхом відкинутости, то все це є диявольськими підступами. Якщо усвідомиш це, тобі вже не важко буде мати тверде уповання: воно й розжене всякий відчай.

Тверде уповання занурює в споглядання Божого милосердя, в безодню якого той, хто відчув його, кидає превелику кількість своїх в гріхів, утверджуючись у переконанні, що Бог хоче й шукає нашого спасіння, а не згуби. Зміцнюватися це переконання може завжди, а найбільше через безмежну силу хресної смерти Господа Спасителя. Тому нам завжди треба ховатися у тінь хреста, особливо у таких випадках. Входячи у ворота смерти, ось якою молитвою треба помолитися до Господа Бога твого: "Господи! Я маю багато причин боятися, щоб Ти не осудив мене й, за Твоєю правдою, не відкинув мене за мої гріхи; але ще більшу маю сміливість надіятися на помилування, через безмежне Твоє милосердя, в Христі Ісусі, нашому Відкупителеві й Спасителі. Тому молю безмірну Твою благість, помилуй мене, бідне створіння, яке осуджується своїми гріхами, але омивається безцінною Кров'ю Твого Сина та Бога нашого, нехай прославляє Тебе навіки. Всього себе віддаю в Твої руки, зроби зі мною за Твоєю милістю. Ти - єдиний Владика мого життя".

[ Назад ] [ Зміст ] [ Вперед ]

[ Cкачати книгу: "Невидима боротьба" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку

Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!