Про подяку Богові

Невидима боротьба

ЧАСТИНА ДРУГА - ГЛАВА 5

Про подяку Богові.

Кожне благо, яке маємо, та всяке добро, яке робимо, є Боже й від Бога. Тому нашим обов'язком є дякувати Йому за все, за кожне бла­го, яке отримуємо від щедрої Його правиці, явне чи ні, за всякий доб­рий дар, за кожен добрий подвиг і за всяку добру перемогу над воро­гами нашого спасіння, як нам і заповідано: "...за все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі" (Сол. 5,18). Дбай, щоб зігрівати в собі почуття подяки до Бога щойно прокинувся зі сну, потім упро­довж дня і засинай також зі словами подяки на вустах, тому що ти занурений в Божі благодіяння, серед яких є і сон. Богові не потрібні твої подяки, але Божі благодіяння тобі необ­хідні. Пристановищем і сховищем цих благодіянь у тобі є вдячне серце. Найкращим засобом, щоб зберегти прихильність благодійника до себе, - говорить св. Золотоустий, - є пам'ять про добро та безпе­рервна подяка. І св. Ісаак пише: "Подяка того, хто приймає, спонукає того, хто дає, давати дари ще більші від попередніх. Хто невдячний за мале, той і невдячний буде за велике. Дар не збільшується тільки тоді, коли немає за нього подяки" (Сл. 2). Святий Василій Великий додає до цього благотворну пересторогу: "Тому, що ми не дякуємо за блага, які отримали від Бога, то щоб привести нас до тями, необхідно їх у нас забрати. Як очі не бачать дуже близько, але вимагають відповідної від­стані, так і невдячні душі через втрату благ звичайно починають відчувати попередню милість і, не відчуваючи ніякої вдячности до свого благодійника, поки користувалися дарами, після втрати шкодують за минулим (Слово про подяку, т. 4, с. 74).

Почувши сказане, ти можеш спитати, як розігріти в собі почуття вдячности Богові та завжди його зберігати? Розглянь усі Божі благодіяння до людського роду, й до тебе самого, й частіше думай про них і прокручуй в своїй пам'яті, і якщо в тебе є серце, то не зможеш не підносити до Бога подячних пісень. Приклади цього ти знайдеш у молитвах і в писаннях святих. Ось як описує св. Василій Великий Божу щедрість до нас. "Ми із небуття приведені в буття, створені за образом Створителя, маємо розум і слово, які станов­лять досконалість нашої природи, та якими ми пізнали Бога. Ре­тельно вивчаючи красу творінь, у них ми вбачаємо великий Божий промисел і Божу премудрість. Ми можемо розрізняти добре й пога­не; самою природою ми навчені вибирати корисне та відвертатися від шкідливого. Будучи відгороджені від Бога гріхом, ми знову по­кликані до спілкування з Богом, визволені кров'ю Єдинородного Сина від ганебного рабства. А надія воскресіння, і насолода ангель­ськими благами, царство на небесах - обіцяні блага, які перевер­шують силу розуміння і слова". (Твори св. Василія Великого, т. 4, с. 51) Читай цей опис Божих благодіянь або вибери собі якийсь инший, або сам склади, додавши сюди й блага, тобі дані Богом осо­бисто. І повторюй це частіше думкою і словом, не тільки кожний день, але багато разів на день, і будеш перебувати у вдячності Богу. Але збуджене почуття не любить залишатися таємним, і шукає виявлення. Як нам виявити перед Богом свою вдячність? Роби те, що хоче від тебе Бог, який плекає тебе своєю щедрістю. Чого ж хоче Бог? Обдаровуючи тебе своїми благами, Бог хоче, щоб ти, бачачи їх, безнастанно згадував про Нього, - і згадуй; хоче, щоб ти припав до Нього всією любов'ю, - і припади; хоче, щоб ти ні в чому не відступав від Його волі і намагався у всьому Йому догоджувати, - і чини так; хоче, щоб ти у всьому на Нього єдиного надіявся, - і на­дійся; хоче, щоб ти, згадуючи як часто ображав свого Доброчинця злими та сороміцькими ділами, відчував у собі жаль за вчинене, каявся в тих гріхах, оплакував їх, поки не змиришся зі своєю совістю і не отримаєш свідчення, що й Бог пробачив тобі все, - і роби так.

Бачиш, яке широке поле для вдячности, які розмаїті способи виконання цього обов'язку! Завдяки цьому усвідом, як непростимо грішить той, хто виявляється невиправним, і запалай ревністю, аби не заплямувати себе цим гріхом. Невдячність до людей називається чорною. Яке підбереш слово, щоб ним назвати невдячність до Бога? Отже, завжди зігрівай у собі почуття вдячности Богові, особ­ливо дбай про це в храмі під час літургії, на якій приноситься Бого­ві безкровна жертва - Євхаристія, що значить подяка. Пам'ятай, що ти нічим иншим не зможеш виразити подяку Богові як тільки повною готовністю все своє життя і себе самого принести в жертву Богові на славу Його всесвятого імени.

[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

[ Cкачати книгу: "Невидима боротьба" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!