Надія на Господа Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Святе Письмо про життя духовне
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Святе Письмо про життя духовне
   

Бог творець життя духовного: «Вони живляться від достатків дому Твого, із джерел солодощів Твоїх Ти напува­єш їх. Бо в Тобі джерело життя: у сяйві Твоїм ми бачили світло» (Пс. 35, 9-10). «Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом» (Еф. 2, 4-5). «І життя було в Нім, а життя було Світлом лю­дей» (Ів. 1, 4). «Промовляє до нього (Хоми — прим. О. К.) Ісус: "Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене"» (Ів. 14, 6).

Слово Боже:

— є зброя життя духовного: «Послухайте пильно Мене і споживайте добро, — і нехай розкошує в ситості ваша душа! Нахиліть своє вухо, і до Мене прийдіть, послухайте, і жити­ме ваша душа» (Іс. 55, 2-3). «...слово Твоє оживляє мене» (Пс. 118, 50). «Сину мій, прислухайся до моїх слів, до речей моїх вухо своє нахили! Нехай не відходять вони від очей твоїх; зберігай їх у середині серця свого! Бо життя вони тим, хто знайшов їх, і здоров'я для всього тіла його» (Пр. 4. 20-22);

— є саме життя духовне: «Прикладіть свої серця до всіх тих слів, які Я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви по­кажіть їх своїм синам, щоб додержували виконання всіх слів цього Закону. Бо це для вас не слово порожнє, — воно жит­тя вам» (5 М. 32, 46-47). «Слова, що їх Я казав вам, то дух і життя» (Ів. б, 63). «Робіть усе без нарікання та сумніву, до­держуючи слово життя...» (Фил. 2, 14, 16).

Життя духовне підтримується...

— Господом: «Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба і дає життя світові... "Я є хліб життя. ...хто Мене споживає, і він житиме Мною"» (Ів. 6, 35-36, 57). «Я розп'ятий із

Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені...» (Гал. 2, 19-20);

— вірою: «І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, — пові­ку не вмре» (Ів. 11, 26). «Це ж написано, щоб вірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в ім'я Його» (Ів. 20, 31). «А що я живу в тілі тепер, - живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Са­мого Себе» (Гал. 2, 20);

— Словом Божим: «Ісус відповів і промовив: "Написано: не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що надходить з уст Божих"» (Мф. 4, 4);

молитвою: «Я буду славити в піснях ім'я Бога мого, бу­ду прославляти Його хвалою. Побачать це принижені й зве­селяться. І оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа. Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в'язнів Своїх» (Пс. 68, 31, 33-34).

Духовне життя...

має свій початок у відродженні: «І дам їм одне серце, і нового духа дам їм... щоб вони ходили за заповідями Моїми» (Єз. 11, 19-20). «Поправді, поправді кажу Я тобі: коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Бо­же. Що вродилося з тіла — є тіло, що ж уродилося з Духа — є дух» (Ів. З, 5-6). «...ми всі, хто хрестився в Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися. Отож ми поховані з ним хрещен­ням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя» (Рим. 6, 3-4);

— має дитячий вік, юнацький і зрілий:

1. Дитячий: «Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і зем­лі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немов­лятам відкрив» (Лк. 10, 21). «І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до немовлят у Христі. Я вас году­вав молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете» (1 Кор. З, 1-2). «Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради ймення Його» (1 Ів. 2, 12);

2. Юнацький: «Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лука­вого... бо ви пізнали Отця... Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже у вас пробуває, і лукавого перемогли ви» (1 Ів. 2, 13-14);

3. Зрілий: «Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто існує, від початку...» (1 Ів. 2, 14). «А кожному з нас дана

благодать у міру дару Христового... аж поки ми всі не досяг­немо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа доско­налого, в міру зросту Христової повноти, щоб більше не бу­ли ми малолітками...» (Еф. 4, 7, 13-14).

Життя духовне зображається як життя...

— для Бога в Христі Ісусі: «Так само ж і ви вважайте се­бе за мертвих для гріха і за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим. 6, 11). «А вмер Христос за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес» (2 Кор. 5, 15);

разом з Христом у Бозі: «Бо ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом. Коли з'явиться Христос, наше життя, тоді з'явитеся з Ним у славі і ви» (Кол. З, 3-4);

— духом: «Коли духом живемо, то й духом ходимо» (Гал. 5, 25).

Життя духовне...

— є страх Божий: «Страх Господній — криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерті» (Пр. 14, 27). «Страх Гос­подній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його» (Пр. 19, 23);

— розсудливе: «Мій сину, нехай від очей твоїх це не від­ходить, стережи добрий розум і розсудливість, і вони будуть життям для твоєї душі...» (Пр. З, 21-22);

— відходить від серця: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо воно є джерелом життя» (Пр. 4, 23);

знаходиться в любові до братів: «Ми знаємо, що ми пе­рейшли від смерті в життя, бо любимо братів» (1 Ів. З, 14).

Вірні моляться за перебування і зростання в духовному житті: «Господи, Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося» (Пс. 79, 20). «Ось я жадаю на­казів Твоїх, оживляй мене правдою Твоєю. Нехай живе ду­ша моя і славить Тебе...» (Пс. 118, 40, 175).


[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

 

[ Cкачати книгу: "Надія на Господа" ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!