Фатімська таємниця

Перша і друга частина таємниці під редакцією сестри Лусії в "третьому спогаді" від 31 серпня 1941 року, призначені єпископу Лейрії-Фатіми (оригінальний текст)

(переклад оригінального тексту 5)

Мушу спочатку дещо сказати про таємницю і відповісти на перше питання. Як є з таємницею? Мені здається, я можу розповісти про все, оскільки отримала на це дозвіл Неба. Представники Бога на землі давали його уже неодноразово і в багатьох листах. Гадаю, що один із них зберігається у Вас. Цей лист написав отець Жозе Бернардо Ґонсалвес, котрий дав мені пораду звернутися до Святішого Отця. Один із пунктів цього листа стосується розкриття таємниці. Я уже говорила про це, тому, щоб не повторюватися нині, бо моє послання повинне бути коротким, обмежуся тим, що найважливіше, залишивши решту для ліпшої (якщо Богу буде завгодно!) нагоди.

У другому листі я уже писала про сумніви, які мене переслідували від 13 червня по 13 липня і які повністю зникли під час цього останнього приходу Матері Божої.

Адже Фатімська таємниця складається з трьох відмінних частин, дві з яких нині відкриваю.

Перша стосувалася пекла. Наша Пані показала нам море вогню, яке ніби знаходилося у глибині землі, ми бачили у цьому морі демонів і душі, що виглядали наче чорними або коричневими прозорими палаючими вуглинами у людській подобі. Вони носилися у вогні, пойняті полум'ям, яке йшло від них разом з клубами диму. Ці істоти розліталися на всі сторони немовби іскри під час великих пожеж, невагомі, з криками болю і розпачу. Дивлячись на них можна було збожеволіти і померти зі страху.

Демони мали страшні, бридкі форми огидних невідомих потвор. Однак і вони були прозорими і чорними. Картина тривала якусь мить. Подяка Пресвятій Матері, котра нас заспокоїла перед цим, пообіцявши забрати нас до Неба (під час першого з'явлення ). Бо якби було по-іншому, то, гадаю, ми померли б від страху і потрясіння.

Ми підвели очі на нашу Пані, котра сказала нам з добротою і смутком: "Ви бачили пекло, куди ідуть душі бідних грішників. Щоб їх урятувати, Бог прагне встановити у світі богослужіння на честь Мого Непорочного Серця. Якщо це буде зроблено, про що Я прошу, то буде врятовано багато душ, настане мир у світі. Війна закінчиться. Якщо ж люди не перестануть ображати Бога, то під час понтифікату Пія XI розпочнеться друга, страшніша війна. Коли побачите ніч, освітлену невідомим світлом, знайте, що це великий знак, даний Богом. Він покарає світ за його злочини війною, голодом і переслідуванням Церкви і Святішого Отця. Щоб запобігти цьому, Я прийду просити про посвячення Росії Моєму Непорочному Серцю, а також пожертви Причастя у перші суботи задля відшкодування гріхів. Якщо люди виконають це бажання, то Росія навернеться і настане мир. Якщо ж ні, то вона поширить своє псевдовчення по світі, викликавши війни і переслідування Церкви. Справедливість стане мученицею, Святіший Отець багато страждатиме, чимало народів буде знищено, і лише наприкінці затріумфує Моє Непорочне Серце. Святіший Отець посвятить Мені Росію, яка навернеться, у світі настане період миру6.

Третя частина таємниці (оригінальний текст)

(переклад оригінального тексту)7

Ісус. Марія. Йосиф.

Третя частина таємниці, розкрита 13 липня 1917 року у Кова-да-Ірії - Фатімі.

Пишу тобі, мій Боже, у дусі послуху, який мені наказуєш в особі Владики, вельмишановного єпископа Лейрії і Моєї Пресвятої Матері.

Після двох частин, які я вже представила, ми побачили з лівого боку нашої Пані трохи вище Ангела, котрий тримав у лівій руці вогняний меч, що іскрився у полум'ї. Здавалося, що воно підпалить світ. Щоправда, це полум'я гасло як тільки стикалося зі світлом, скерованим на нього правою рукою нашої Пані. Ангел, показуючи правою рукою на землю, дужим голосом промовив: "Покаяння! Покаяння! Покаяння!" Цієї миті ми побачили в неосяжному світлі, яким є Бог, "щось подібне до того, коли бачиш себе у дзеркалі", єпископа у білому вбранні. "Складалося враження, що це Святіший Отець". Багато єпископів, священиків, ченців і черниць піднімалися на вершину гори, де стояв великий хрест із неотесаних балок, які були з пробкового, покритого корою дерева.

Святіший Отець, перш ніж дістатися туди, минув велике місто, що було на половину зруйнованим. Він ішов невпевненим кроком, змучений болем і стражданням і молився за душі померлих людей, котрі лежали на його дорозі. Дійшовши до вершини гори, Святіший Отець став навколішки біля підніжжя Хреста. Тут Його убили солдати, влучивши в нього кілька разів із вогнепальної зброї і луків. За ним у такий самий спосіб один за одним загинули інші єпископи, священики, ченці і черниці та багато світських людей, чоловіків і жінок, які належали до різних верств і займали різне становище у суспільстві. По обидва боки Хреста стояли два ангели, кожен з яких тримав у руці кришталевий келих, до яких вони збирали кров мучеників і нею окроплювали тих, хто наближався до Бога.

Туй, 3 січня 1944 року

(переклад оригінального тексту)

Монастир у Коїмбрі.

Вельмишановна сестро Маріє-Лусіє!

У ці радісні Великодні дні вітаю Вас, сестро, словами, якими Воскреслий Христос привітав своїх учнів: "Мир з тобою!"

Я з радістю зустрінуся з Вами у день давно очікуваної беатифікації Франциска і Жасінти, котрих, якщо Богу буде завгодно, ми оголосимо блаженними 13 травня цього року.

Зваживши однак на те, що ми не матимемо часу на розмову, а тільки на коротку зустріч, я доручив Владиці архієпископу Тарсізіо Бертоне, Секретарю Конгрегації у справах віровчення поговорити з Вами. Ця Конгрегація якнайтісніше співпрацює з Папою у захисті істинної католицької віри, і, як Вам відомо, зберігає з 1957 року рукопис Вашого листа, в якому описана третя частина таємниці, що була Вам відкрита 13 липня 1917 року в Кова-да-Ірії у Фатімі.

Архієпископ Бертоне приїде разом з ординарієм Лейрії - архієпископом Серафимом де Соуза Феррейра е Сільва, щоб від мого імені поставити Вам кілька питань стосовно трактування третьої частини Фатімської таємниці.

Прошу Вас, вельмишановна сестро, відверто і щиро поговорити з архієпископом Бертоне, котрий передасть мені особисто Ваші відповіді.

Гаряче благаю Матір Воскреслого Христа у Вашому намірі, а також у намірі спільноти у Коїмбрі і в намірі усієї Церкви.

Марія, Матір подорожуючого людства, нехай оберігає нас повсякчасно у єдності з Ісусом, своїм улюбленим Сином і нашим Братом, Господом життя і слави.

Із спеціальним апостольським благословенням

ІВАН ПАВЛО II

Ватикан, 19 квітня 2000 року

[ Повернутися до змісту книги: Спогади сестри Лусії з Фатіми ]

[ Скачати книгу: Спогади сестри Лусії з Фатіми ]

[ Читайте также: Фатима. Мария обращается к миру. ]

[ Смотрите также: Фатима. Фотогалерея. ]

[ Все фото из Фатимы: https://www.free-photos.biz/photographs/cities/photos_of_fatima/ ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!