Велика обітниця серця Марії під час об'явлення у Понтеведра

Додаток i вступ

Наведений нижче текст є записом, який сестра Лусія зробила наприкінці 1927року за наказом її духовного наставника отця Апарісіо, т.і. Вона написала його невдовзі після з'явлення у власній келії, тобто 10 грудня 1925 року, який потім сама і знищила. Отож наведений нижче текст є другим записом, який цілковито відповідає першому. До нього лише додана супровідна частина, в якій візіонерка розповідає про дозвіл Неба на розкриття таємниці. Цей документ ми назвали "Велика обітниця Непорочного Серця Марії". Насправді це є промовистим виразом милосердя Божого та безкорисливої волі Божої про те, що нам даний безпечний засіб спасіння, який опирається на католицьку традицію за посередництвом Діви Марії.

У цьому тексті дані обов'язкові умови стосовно перших субот місяця задля відшкодування гріхів, вчинених проти Непорочного Серця Марії. Ми не повинні забувати про намір відшкодування гріхів, вчинених проти Серця Марії.

Велика обітниця серця Марії підчас об'явлення у Понтеведра

Ісус. Марія. Йосиф.

17 грудня 1928 року вона прийшла до Дарохранительниці, щоб запитати Ісуса, яким чином зможе виконати прохання, яке отримала: чи встановлення богослужіння на честь Непорочного Серця Марії стосується таємниці, яку довірила Мати Божа? Ісус виразно промовив:

- Дочко моя, напиши про все, про що тебе просять, а також усе, що сказала тобі про це богослужіння Мати Божа. Що стосується решти таємниці, то зберігай і надалі мовчання.

Ось що було їй відкрито у 1918 році стосовно цієї справи. Лусія просила про те, щоб її узяли на Небо. Пресвята Діва відповіла:

Так, Жасінту і Франциска Я заберу вже скоро, а ось ти мусиш залишатися тут якнайдовше. Ісус хоче послужитися тобою, щоб інші люди могли пізнати Мене і полюбити. Він бажає встановити у світі богослужіння на честь Мого Непорочного Серця. Того, хто прийме це богослужіння, Я обіцяю спасіння. Ці душі Бог любитиме, наче квіти, які Я поставлю ніби оздобу на Його престолі.

- Я залишуся тут сама? - запитала вона зі смутком.

- Ні, моя дитино! Я ніколи не залишу тебе, Моє Непорочне Серце буде твоїм притулком і шляхом, що веде до Бога.

10 грудня 1925 року у Понтеведра знову з'явилася Мати Божа, а біля Неї у світлі Дитятко. Діва Марія поклала Лусії на плече свою руку і показала Серце, оточене тернинами, яке тримала у другій руці. Дитятко сказало:

- Співчувай Серцю своєї Пресвятої Матері. Це серце оточене терновими колючками, якими невдячні люди постійно ранять його. Немає нікого, хто б відшкодував цей біль. Після цього Мати Божа промовила:

- Дочко Моя, поглянь на Моє Серце, оточене терновими колючками. Невдячні люди безперестанку ранять його через свої богохульства і невдячність. Старайся хоча б ти потішити Мене, і перекажи, що Я обіцяю у смертну годину прийти на допомогу тим, хто протягом п'яти місяців буде сповідатися у першу суботу, причащатися, відмовляти вервицю і перебувати подумки зі Мною на протязі 15 хвилин, роздумуючи над таємницями вервиці у намірі відшкодування гріхів.

15 лютого 1926 року Лусія знову побачила Дитятко Ісуса. Він запитав її, чи вона уже поширює богослужіння на честь Його Матері. Лусія розповіла про труднощі, які мав її духовний наставник, а також те, що настоятелька готова займатися поширенням цього богослужіння, лише духівник вважає, що їй самій буде важко це зробити. Ісус сказав на це:

- Так, самій настоятельці буде важко зробити, але з Моєю благодаттю вона здійснить усе.

Лусія розповіла Ісусові про труднощі у деяких людей, пов'язаних із сповіддю у суботу, і попросила, щоб сповідь була дійсною протягом восьми днів. Ісус відповів:

- Так, можна навіть протягом довшого періоду сповідатися, але за умови, що вони будуть у стані освячуючої ласки, коли прийматимуть Мене у Причасті і матимуть намір відшкодувати гріхи, вчинені проти Непорочного Серця Марії!

- Мій Ісусе, а якщо хтось забуде про цей намір?

- У такому разі вони зможуть зробити це під час наступної сповіді, як тільки скористаються з першої нагоди посповідатися.

Через кілька днів по цьому сестра Лусія занотувала своє видіння, яке надіслала отцю Мануелу Перейра Лопес -майбутньому Генеральному вікарію єпархії у Порто і котрий був сповідником Лусії підчас її перебування у віларському будинку. Оригіналом цього документу отець-доктор Себастьян Мартінс дос Рейс скористався у книжці "Історія одного життя у фатімському служінні" (стор.336-357).

15 лютого 1926 року я була дуже зайнятою і в цілому не пам'ятаю про це. Я вийшла, щоб викинути сміття, де за кілька місяців до цього зустріла дитину, яку запитувала, чи вона знає молитву "Радуйся, Маріє". Дитина відповіла мені, що так. Я попросила її прочитати цю молитву. Утім, маля не знало, як розпочати її, тому я відмовила її разом з ним тричі. На закінчення попросила, щоб дитятко відмовило її тепер самостійно, але воно мовчало. Тоді я запитала, чи воно знає, де знаходиться церква Матері Божої. Відповіло, що знає. Я попросила, щоб воно ходило туди щодня задля відмовляння такої молитви: "Матінко моя Небесна, даруй мені свого Сина Ісуса!" Навчивши маля цієї молитви, я поспішила додому.

15 лютого 1926 року я повернулася, як звичайно, і зустріла дитину, схожу на попередню, тому запитала її:

- Чи просив Матінку Божу показати тобі свого Сина -Ісуса?

Але дитина озвалася до мене з такими словами:

- Чи поширюєш ти у світі те, про що просила тебе Мати Божа?

У цю мить я побачила хлопчика, від якого йшло яскраве світло. Упізнавши в ньому Господа Ісуса, я промовила:

- Мій Ісусе, Ти добре знаєш, що мені написав у листі духовний отець, який я читала Тобі. Він писав про необхідність повторення об'явлення, аби він мав знак, який би підтверджував це прохання, а також те, що настоятелька не зможе самостійно зробити це, аби воно стало відомо ширшому загалу.

- Так, настоятелька нічого не може сама вдіяти - лише за допомогою Моєї благодаті. Достатньо буде того, що духівник дозволить тобі зробити це, а настоятелька оповістить про все. Решта буде зроблена без будь-якого втручання з боку того, хто отримав це одкровення.

- Мій духовний отець пише у листі про те, що світ не потребує цього богослужіння, оскільки багато людей і так приймають Тебе у Причасті у перші суботи місяця на честь Матері Божої і п'ятнадцяти таємниць Розарію.

- Це правда, Моя дочко, багато людей починає це робити, але мало хто доводить справу до кінця, а ті, що її завершують, хочуть отримати у замін якісь благодаті. Мені ж до вподоби ті душі, котрі служать перші п'ять субот з метою відшкодування гріхів, вчинених проти Непорочного Серця Небесної Матері, аніж ті, котрі служать п'ятнадцять, але байдуже.

[ Повернутися до змісту книги: Спогади сестри Лусії з Фатіми ]

[ Скачати книгу: Спогади сестри Лусії з Фатіми ]

[ Читайте также: Фатима. Мария обращается к миру. ]

[ Смотрите также: Фатима. Фотогалерея. ]

[ Все фото из Фатимы: https://www.free-photos.biz/photographs/cities/photos_of_fatima/ ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!