Отець Боско. Приятель молоді. У дев’ять років мені приснився сон.

«У дев’ять років мені приснився сон, який залишив у моєму серці глибоке враження на ціле життя. Уві сні мені здавалося, що знаходжуся біля хати, на досить широкому подвір’ї, на якому зібралось багато хлопців. Одні сміялися, інші забавлялися, а деякі лаялися. Почувши ту лайку, я відразу ж побіг до них, намагаючись їх втихомирити за допомогою кулаків та різних слів. В цей момент з’явився один поважний, шляхетно зодягнений Чоловік. Біла мантія вкривала все його тіло, а його обличчя було таке світле, що я не міг його розгледіти. Він покликав мене і наказав стати провідником тих хлопців, додавши таке:

- Не стусанами, а любов’ю та лагідністю маєш здобути прихильність цих твоїх приятелів. Отож зараз же починай навчати їх, розповідаючи про гидоту гріха та цінність чеснот.

Розгублений і наляканий, я додав, що я — бідний та невіглас, і нездатний говорити про релігію з такими хлопцями. У цій хвилині хлопці перестали битися, галасувати, лаятися і зібралися навколо того Чоловіка, що промовляв до мене.

- Хто Ви? - запитав я, майже не розуміючи того, що Він казав. - Чому просите мене про неможливе?

- Саме тому, що речі, які видаються тобі неможливими, ти повинен зробити можливими через твій послух та навчання.

- Де і як я можу здобути знання?

- Я дам тобі Учительку, під опікою якої ти станеш мудрим і без якої кожна мудрість стає безглуздям.

- А хто ж ви такі, що так розмовляєте зі мною?

- Я - Син Тої, до якої твоя мати навчила тебе молитися три рази на день.

- Моя мати каже мені не спілкуватися без її дозволу з тими, кого я не знаю; тому назвіть своє ім’я.

- Моє ім’я запитай у моєї Матері.

І тієї хвилини я побачив біля нього Жінку величного вигляду, мантія якої освітлювала все навколо неї, так ніби кожна частина тої мантії була блискучою зіркою. Помітивши, що я розгублено запитував та відповідав, Вона подала мені знак підійти до неї і зі всією добротою взяла мене за руку.

- Дивись! - сказала мені. - Я поглянув і побачив, що ті хлопці зникли, а на їх місці з’явилося багато козенят, собак, котів, ведмедів та інших тварин.

- Ось твоє поле, на якому будеш працювати. Стань покірним, сильним і витривалим. А те, що зараз станеться з цими тваринами, ти повинен зробити для моїх дітей.

Я поглянув знову - і ось, замість диких тварин, з’явилися лагідні ягнятка, що, підстрибуючи, підбігали і мекали так, ніби вітали того Чоловіка і Пані. Тоді я, все ще уві сні, почав плакати і просив ту Пані, щоб вона пояснила мені все те, бо я не розумів, що воно означало. Тоді Вона поклала свою руку на мою голову і сказала: «У свій час все зрозумієш». Після цих слів якийсь гуркіт збудив мене і все зникло.

Вранці я розповів цей сон спершу моїм братам, а також матері й бабусі. Кожен вияснював цей сон по-своєму.

Мій брат Йосиф сказав: - Ти будеш пастухом кіз та овець або інших тварин.

Моя мати: - Хтозна, можливо, станеш священиком.

Антон рішучим тоном: - Мабуть будеш ватажком розбійників.

Бабуся ж, що знала релігію, хоча не вміла ні читати, ні писати, остаточно сказала: - Не треба звертати уваги на сни.

Я думав так, як моя бабуся, але я ніколи не міг викинути цього з голови».

Цей сон надовго залишився в пам’яті Івана Боско. Саме він і був джерелом його святості.

[ Повернутися до змісту книги: "Отець Боско. Приятель молоді." ]

[ Скачати книгу: "Отець Боско. Приятель молоді." ]

[ Читайте також "Антонио Сикари - Портреты святых" (рос. мовою)]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!