 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Частина четверта. Християнська молитва.Розділ перший. Молитва у християнському житті.Глава друга. Традиція молитви.Безліч свідків2683 Свідки, які випередили нас у Царстві (Пор. Євр. 12, 1.), особливо ті, кого Церква визнає «святими», беруть участь у живій традиції молитви прикладом свого життя, своїми писемними працями, переданням наступним поколінням і своєю нинішньою молитвою. Вони споглядають Бога, славлять Його і не перестають опікуватися тими, хто залишився на землі. Увійшовши «в радість» свого Вчителя, вони були поставлені «над багатьма» (Пор. Мт. 25,21.), їхнє заступництво - це їхнє найвище служіння задуму Божому. Ми можемо і повинні молитися, щоб заступилися за нас і за ввесь світ. 2684 У сопричасті святих упродовж усієї історії Церков розвинулись різні форми духовності. Бувало, що особиста харизма якогось свідка Божої любові до людей могла передаватись, як, наприклад, «дух» Іллі був переданий Єдисеєві (Пор. 2 Цар. 2, 9.) та Іванові Хрестителеві (Пор. Лк. 1, 17.), щоб учні брали участь у цьому духові (Пор. II Ватиканський Собор, Декр. « Perfectae caritatis », 2.). Певна духовність могла з'явитись на стику різних течій, богословських і літургійних, і цим вона свідчить про Інкультуризацію віри у певному людському коловороті та його історії. Ці різні форми християнської духовності є складовими живої молитовної традиції і необхідними провідниками для вірних. У своїй багатій різноманітності вони відображають чисте і єдине світло Святого Духа. «Дух є істинно місцем святих, а святий є властивим місцем для Духа, бо він жертвує себе, щоб перебувати з Богом, і названий Його Храмом» (Св. Василій Великий, Книга про Святого Духа, 26, 62.). Служителі молитви 2685 Християнська сім'я є першим місцем навчання молитви. Основана на таїнстві Подружжя, вона є «домашньою Церквою», у якій діти Божі вчаться молитви, «як Церква», і бути витривалими у молитві. Для малих дітей щоденна родинна молитва стає передовсім першим свідченням живої пам'яті Церкви, яку терпеливо збуджує Святий Дух. 2686 Священнослужителі також відповідальні за молитовне виховання своїх братів і сестер у Христі. Вони слуги Доброго Пастиря, рукоположені для того, щоб вести Народ Божий до живих джерел молитви: Слова Божого, літургії, життя у богословських чеснотах (віри, надії і любові), пізнання Бога «нині» у конкретних ситуаціях життя (II Ватиканський Собор, Декр. « Presbyterorum ordinis », 4—6.). 2687 Чимало посвячених осіб віддали все своє життя молитві. Починаючи від пустелі Єгипту самітники, монахи й монахині віддавали увесь свій час прославленню Бога й заступництву за Його народ. Посвячене життя Богові без молитви не зберігається і не розвивається; молитва є одним із живих джерел споглядання й духовного життя в Церкві. 2688 Метою катехизи дітей, молоді та дорослих є те, щоб Слово Боже було предметом розважання в особистій молитві, щоб було актуальним у літургійній молитві, постійно ставало більш внутрішнім і щоб принесло свій плід у новому житті. Катехиза є також місцем, у якому народну побожність можна осмислити та виховувати (Пор. Іван-Павло II, Апост. зверн. « Catechesi tradendae », 54.). Вивчання напам'ять основних молитов створює необхідну опору для молитовного життя, проте є важливим, щоб відчути смак їхнього змісту (Пор. Іван-Павло II, Апост. зверн. « Catechesi tradendae », 55.). 2689 Молитовні групи або «школи молитви» є в наші дні однією з ознак та одним із засобів оновлення молитви в Церкві, якщо вони черпатимуть з автентичних джерел християнської молитви. Старання про церковну спільність є ознакою справжньої молитви в Церкві. 2690 Святий Дух дає деяким віруючим дар духовного проводу - дар мудрості, віри та розсудливості заради загального добра, яким є молитва. Особи, наділені цими дарами, стають справжніми служителями живої традиції молитви: Тому-то душа, яка бажає зростати в досконалості, повинна, згідно зі св. Іваном від Хреста, «добре зважити, у які руки віддає себе, позаяк яким буде вчитель, таким буде й учень; яким буде батько, таким буде й син». Більше того: «Не лише мудрим і розважливим, але й досвідченим керівник повинен бути (...). Якщо керівник не має досвіду у тому, чим є чисте і справжнє духовне життя, він не зможе до нього провадити ту душу, яку Бог довірить йому; він навіть не розумітиме його» (Св. Іван від Хреста, Полум'я живої любові. 3, 30.). Місця, сприятливі для молитви 2691 Храм, дім Божий, є відповідним місцем літургійної молитви для парафіяльної громади. Він же є також привілейованим місцем поклоніння реальній присутності Христа у Найсвятіших Таїнствах (Євхаристії). Вибір сприятливого місця не є байдужим для правдивості молитви:
КОРОТКО 2692 У своїй молитві Церква-паломниця з'єднана з молитвою святих, про заступництво яких вона просить. 2693 Різні християнські форми духовності є складовими живої традиції молитви і служать дорогоцінними провідниками в духовному житті. 2694 Християнська родина - перше місце для виховання у молитві. 2695 Священнослужителі, посвячене життя, катехиза, молитовні групи, духовний провід - усе це в Церкві забезпечує підтримку молитві. 2696 Найсприятливішими місцями для молитви є особисті чи родинні куточки молитви, монастирі, паломничі святині, і, передусім, церква, яка є властивим місцем літургійної молитви парафіяльної громади та привілейованим місцем поклоніння Пресвятій Євхаристії.
[ Повернутися до змісту книги: "Катехизм Католицької Церкви" ] Читайте також - Католицький народний катехизм Читайте также - Катехизис католической церкви
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
