Християнська бібліотека. Катехизм Католицької Церкви. Артикул 1. Біля джерел молитви. Катехизм. Катехизм Католицької Церкви.
Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.                А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.                Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.                А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.                Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.                А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;                ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;                не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.                Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.                Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.                А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.                А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.                А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.                Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.                Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.                А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Артикул 1. Біля джерел молитви
   

Частина четверта. Християнська молитва.

Розділ перший. Молитва у християнському житті.

Глава друга. Традиція молитви.

2652    Дух Святий - «жива вода», яка у серці, що молиться, «струмує в життя вічне» (їв. 4,14). Це Він навчає нас приймати її в самому джерелі - Христі. Бо у християнському житті є витоки, де нас очікує Христос, щоб напоїти Духом Святим. Ними є:

Слово Боже

2653    Церква «наполегливо умовлює усіх християн, (...) щоб через часте читання Святого Письма навчитися "найвищого спізнання Ісуса Христа" (Флп. 3,8). (...) Проте читання Святого Письма повинно супроводжуватися молитвою, аби зав'язався діалог між Богом і людиною; бо "коли ми молимось, ми промовляємо до Нього; коли читаємо Божі вислови, ми слухаємо Його"» (Пор. II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Dei Verbum », 25; св. Амвросій, Про обов'язки служителів, 1, 88.).

2654    Духовні отці, перефразовуючи Мт. 7,7, так узагальнюють стан серця, що під час молитви живиться Словом Божим: «Шукайте в читанні, і знайдете в розважанні, стукайте в молитві, і вам буде відкрито в спогляданні» (Пор. Гвігон Картузіанець, Драбина монахів, 2, 2.).

Літургія Церкви

2655    Посланництво Христа і Святого Духа, Який у сакраментальній літургії Церкви сповіщає, уприсутнює і передає таїнство спасіння, знаходить продовження в серці, яке молиться. Іноді духовні отці порівнюють серце з вівтарем. Молитва увнутріш-нює й осмислює літургію під час та після відправи. Навіть якщо її переживають «в тайні» (Мт. 6,6), молитва завжди залишається молитвою Церкви; вона є співпричастям зі Святою Трійцею (Пор. Літургія Годин, Загальний вступ, 9.).

Богословські чесноти

2656    Ми вникаємо в молитву так, як у літургію: через вузькі двері віри. Через ознаки присутності Бога ми прагнемо і шукаємо Його обличчя, ми хочемо чути і берегти Його слово.

2657    Святий Дух, Який навчає нас переживати літургію в очікуванні на повернення Христа, вчить нас молитися в надії. З іншого боку, молитва Церкви та особиста молитва зміцнюють нашу надію. Зокрема, псалми своєю конкретною і різноманітною мовою вчать нас покладати свою надію на Бога: «непохитно на Господа надіявся, і Він прихилився до мене й вислухав моє благання» (Пс. 40,2). «Бог надії нехай наповнить вас усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого» (Рим. 15,13).

2658    «Надія не засоромить, бо любов Бога вилилися в наші серця Святим Духом, даним нам» (Рим. 5,5). Молитва, сформована літургійним життям, черпає усе в любові, якою нас любить Христос і яка дає нам можливість відповісти любов'ю, як Він полюбив нас. Любов єдина є джерелом молитви; хто черпає з неї, досягає вершини молитви:

«Я люблю Тебе, мій Боже, і єдине моє бажання - любити Тебе до останнього подиху мого життя. Я люблю Тебе, мій Боже, безмежно гідний любові, і я волію вмерти з любові до Тебе, аніж жити без любові до Тебе. Я люблю Тебе, Господи, і єдина ласка, про яку я прошу Тебе, це любити Тебе вічно. (...) МІЙ Боже, якщо язик мій не завжди може сказати, що я люблю Тебе, хочу, щоб серце моє повторювало Тобі про це при кожному моєму подиху» (Св. Жан-Марі Віанней, Молитва.).

«Сьогодні»

2659    Ми вчимося молитися в певних хвилинах, коли слухаємо Слово Господнє і беремо участь у Його Пасхальному таїнстві, але повсякчас, у щоденних подіях Його Дух дається нам для того, щоб призвести до молитви. Вчення Ісуса про молитву має таірй же контекст, що й наука про Провидіння (Пор. Мт. 6, 11. 34.): час - в руках Отця; ми зустрічаємось з Ним зараз - не вчора, не завтра, а сьогодні: «Якби ж то ви послухали вже голос Його сьогодні! Не будьте тверді серцем» (Пс. 95,7-8).

2660    Молитва у щоденних та похвилинних подіях - одна з таємниць Царства, відкритих «малятам», слугам Христа, «убогим» Заповідей Блаженств. Потрібно гідно і праведно молитися за те, що прихід Царства справедливості і миру впливав на прогрес історії; але важливим є також молитвою «проникнути» у звичайні, щоденні ситуації. Усі форми молитви можуть бути тією «закваскою», до якої Господь прирівнює Царство Боже (Пор. Лк. 13,20-21.).

КОРОТКО

2661    Дух Святий через живе передавання - через Традицію — навчає у Церкві дітей Божих молитися,

2662    Слово Боже, літургія Церкви, чесноти віри, надії і любові є джерелом молитви.


[ Повернутися до змісту книги: "Катехизм Католицької Церкви" ]


Читайте також - Католицький народний катехизм

Читайте также - Катехизис католической церкви


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!