Християнська бібліотека. Катехизм Католицької Церкви. Розділ перший. Молитва у християнському житті. Катехизм. Катехизм Католицької Церкви.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Розділ перший. Молитва у християнському житті
   

Частина четверта. Християнська молитва.

2558    «Великим є таїнство віри». Церква сповідує його в Апостольському Символі (Частина перша) і здійснює його у літургії таїнств (Частина друга), щоб життя вірних відповідало Христові у Дусі Святому на славу Бога Отця (Частина третя). Це таїнство вимагає, отже, щоб вірні вірили в нього, здійснювали його і жили ним в особистому та життєвому спілкуванні з Богом, живим та істинним. Це спілкування - молитва.

Що таке молитва?

«Для мене молитва - це порив серця, це простий погляд, звернений до неба, це крик вдячності і любові - як у випробуванні, так і в радості» (Св. Тереза від Дитятка-Ісуса, Автобіографічні рукописи, С, 25г.).

Молитва як дар Божий

2559    «Молитва є восходженням душі до Бога або проханням до Бога про відповідні блага» (Св. Іван Дамаскин, Про віру православну, 3, 24.). Звідки йде наша молитва? З висоти нашої гордині і нашого свавілля чи з «глибин» (Пс. 130,1) смиренного і сокрушенного серця? Хто принизив себе, буде вивищений  (Пор. Лк. 18, 9-14.). Покора є основою молитви. «Про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо» (Рим. 8,26). Покора - це готовність безкорисливо прийняти дар молитви: людина - жебрак перед Богом (Пор. Св. Августин, Проповіді, 56, 6, 9.).

2560    «Коли б знала ти Божий дар!» (Ів. 4,10). Чудо молитви відкривається саме біля криниць, до яких ми приходимо, шукаючи води: тут Христос виходить назустріч кожній людині, Він перший шукає нас і Він - Той, Хто просить пити. Ісус спраглий, Його прохання йде з глибин Бога, що прагне нас. Молитва, знаємо ми це чи ні, є зустріччю Божої спраги з нашою спрагою. Бог спраглий, щоб ми були спраглі Його (Пор. Св. Григорій Назіянзький, Проповіді 40, 25; Св. Августин, Про вісімдесят три різні питання, 64, 4.).

2561    «Ти попросила б сама у нього, а Він дав би тобі води живої» (Ів. 4,10). Парадоксально, але наша прохальна молитва є відповіддю. Відповіддю на скаргу живого Бога: «Покинули мене, джерело води живої, і повикопували собі водойми діряві!» (Єр. 2,13), - відповіддю віри на безкорисливу обітницю спасіння (Пор. Ів. 7, 37-39; Іс. 12, 3; 51, 1.), відповіддю любові на спрагу Єдинородного Сина Божого (Пор. Ів. 19, 28; 3ах. 12, 10; 13, 1.).

Молитва як Союз з Богом

2562    Звідки йде молитва людини? Якою б не була мова молитви (слова і жести), молиться ціла людина. Але, визначаючи місце молитви, Св. Письмо іноді говорить про душу або дух, а ще частіше - про серце (понад тисячу разів). Власне, молиться серце. Якщо воно далеко від Бога, молитва марна.

2563    Серце - це те пристановище, де я перебуваю, де я живу (за семітським, біблійним виразом - куди я «сходжу»). Це наш таємний центр, незбагненний для розуму - нашого й інших; лише Дух Божий здатний проникнути в нього і пізнати його. Серце - місце прийняття рішень, у самій глибині наших психічних прагнень. Воно - місце істини, де ми вибираємо між життям і смертю. Воно — місце зустрічі, тому що, на подобу Божу, ми живемо у взаємовідношенні: воно - місце Союзу з Богом.

2564    Християнська молитва - це зв'язок, який ґрунтується на союзі між Богом та людиною у Христі. Вона - дія Бога і людини; вона випливає від Святого Духа і від нас, повністю спрямована до Отця, в єднанні з людською волею Сина Божого, що став людиною.

Молитва як співпричастя

2565    У Новому Союзі молитва - це живий зв'язок дітей Божих з їхнім безмежно добрим Отцем, з Його Сином Ісусом Христом і зі Святим Духом. Благодать Царства - це «єдність всієї Пресвятої Трійці з повнотою духа людини» (Св. Григорій Назіянзький, Проповіді, 16, 9). Таким чином, молитовне життя - це постійне і природне перебування у присутності Трисвятого Бога і в співпричасті з Ним. Таке життєве співпричастя завжди можливе, бо через Хрещення ми вже стали одно з Христом (Пор. Рим. 6, 5.). Молитва є християнською, оскільки вона є спів-причастям з Христом і зростає в Церкві, яка є Його Тілом. Її виміри - це виміри любові Христової (Пор. Еф. З, 18-21.).


[ Повернутися до змісту книги: "Катехизм Католицької Церкви" ]


Читайте також - Католицький народний катехизм

Читайте также - Катехизис католической церкви


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!