Артикул 2. Друга Заповідь

Частина третя. Життя у Христі.

Розділ другий. Десять Заповідей.

Глава перша. Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю.

«Було сказано давнім: "Не клянись неправдиво" (...) А я кажу вам не клястися зовсім» (Мт. 5,33-34).

І. Ім'я Господнє є святе

2142    Друга Заповідь наказує шанувати Ім'я Господа. Вона, як і Перша Заповідь, випливає з чесноти релігійності, а конкретно — визначає норму нашої мови щодо святих справ.

2143    Серед усіх слів Об'явлення одне є особливе - об'явлення Імені Господа. Бог довіряє Своє Ім'я тим, що увірували в Нього; Він об'явив Себе їм у Своєму особистому таїнстві. Дар імені є виявом довір'я і близькості. «Ім'я Господнє є святе». Тому людина не може ним зловживати. Вона повинна пам'ятати про Боже Ім'я в тиші люблячого благоговіння (Пор. Зах. 2, 17). Вона повинна вживати його лише для благословення, прославлення і величання (Пор. Пс. 29, 2; 96, 2; 113, 1-2).

2144    Пошана до Імені Бога є виразом пошани перед таїнством Самого Бога і всією святою дійсністю, яку воно називає. Почуття святого належить до чесноти релігійності:

«Чи почуття трепету і святості є християнським (почуттям) чи ні? Ніхто не може в цьому раціонально сумніватися. Якщо ми б бачили видіння Бога чи були направду свідомі Його присутності, ми мали б ці почуття у визначній мірі. Якщо віримо, що Він є присутній, ми повинні мати ці почуття. Якщо в нас їх немає, то це тому, що ми не усвідомлюємо Його присутності і не віримо в неї» (Ньюман, Проповіді парафіяльні і прості, 5, 2.).

2145    Вірний повинен свідчити про Ім'я Господа, визнаючи віру без страху (Пор. Мт. 10, 32; 1 Тим. 6, 12). Проповідування та катехизація повинні бути пронизані благоговійною пошаною Імені Господа нашого Ісуса Христа.

2146    Друга Заповідь забороняє зловживати іменем Бога, тобто будь-яке невластиве вживання Імені Божого, Ісуса Христа, Діви Марії та всіх святих.

2147    Обітниці, дані іншим в Ім'я Боже, потягають за собою Божу честь, вірність, правдомовність і авторитет. Вони повинні бути дотримувані в дусі справедливості. Невірність обітницям є зловживанням Божим Іменем і певною мірою представляє Бога облудником (Пор. 1 Iв. 1, 10.).

2148    Богохульство прямо суперечить Другій Заповіді. Воно полягає у висловлюванні проти Бога - внутрішньо або зовнішньо - слів ненависті, докору, лайки; у говорінні злого про Бога, непошані до Нього у своїх розмовах, зловживанні Іменем Бога. Св. Яків засуджує тих, котрі «ганьблять те гарне Ім'я (Ісуса), яким названо їх» (Як. 2,7). Заборона богохульства поширюється і на слова, спрямовані проти Христової Церкви, проти святих, посвячених речей. Богохульством вважається також покликання на Бога для прикриття злочинних вчинків, поневолення народів, катувань чи вбивств. Зловживання Іменем Бога для скоєння злочину стає причиною відкинення релігії.

Богохульство суперечить пошані, належній Богові та Його святому Імені. Само собою воно є тяжким гріхом (Пор. Кодекс канонічного права, кан. 1369).

2149    Прокльони, у яких вживається ім'я Бога без наміру богохульства, є браком поваги до Господа. Друга Заповідь забороняє також чаклунське вживання Імені Божого.

«Велич Божого Імені являється там, де його вимовляють із шанобливістю, відповідною до величності Його маєстату. Святість Божого імені являється там, де його вимовляють із пошануванням та страхом, аби не образити Його». (Св. Августин, Про Нагірну проповідь Господа, 2, 5, 19.).

II. Ім'я Господнє неправдиво призване

2150    Друга Заповідь забороняє кривоприсяги. Присягати або божитися - це робити Бога свідком своїх слів, закликати до Божої правдомовності як до запоруки своєї правдомовності. Присяга залучає Ім'я Господа: «Господа, Бога твого, будеш боятися, Йому служитимеш і Його Ім'ям будеш клястися» (Втор. 6,13).

2151    Осудження кривоприсяги є обов'язком перед Богом. Як Творець і Господь, Бог є мірилом усякої правди. Людське слово або є згідне з Богом, Який є самою Правдою, або суперечить Йому. Якщо клятва є правдивою і законною, то вона висвітлює відношення людського слова до правди Божої. Кривоприсяга кличе Бога підтверджувати брехню.

2152    Кривоприсяжник — це той, хто під присягою складає обітницю, дотримати якої він не має наміру, або той, хто, склавши обітницю під присягою, не дотримує її. Кривоприсяга є великим браком поваги до Господа всякого слова. Зв'язування себе присягою, щоб учинити зло, суперечить святості Божого Імені.

2153    Ісус виклав Другу Заповідь у Нагірній проповіді: «Ви чули теж, що було сказано давнім: "Не клянись неправдиво і виконаєш твої клятви Господові". А я кажу вам не клястися зовсім (...). Хай буде ваше слово: "Так? Так", "Ні? Ні", - а що більше цього, те від лихого» (Мт. 5,33-34.37; Пор. Як. 5, 12.). Ісус учить, що всяка присяга стосується Бога, а присутність Бога і Його правди повинна бути

2466    пошанована в кожному слові.. Стриманість у взиванні Бога в мові є виявом великої пошани до Його присутності, яку підтверджуємо чи зневажаємо в кожному нашому твердженні.

2154    Услід за св. Павлом (Пор. 2 Кор. 1,23; Гал. 1,20). Церковна традиція розуміє слова Ісуса як такі, що не суперечать присязі, якщо вона складена у важливій і справедливій справі (наприклад, перед судом). «Присяга, тобто вимовлення Імені Божого як свідка правди, може бути складена лише згідно з правдою, свідомо і справедливо» (Кодекс канонічного права, кан. 1199, § 1.

2155    Святість Божого Імені вимагає не вживати його для пустих справ і не складати присяги в обставинах, які можна б тлумачити як підтримку влади, яка вимагає цієї присяги несправедливо. Якщо присяги вимагає незаконна цивільна влада, то від неї можна відмовитися. Треба відмовитись від присяги, якщо її вимагають з метою, протилежною гідності людини чи єдності Церкви.

III. Християнське ім'я

2156    Таїнство Хрещення вділяється «в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт. 28,19). У Хрещенні ім'я Господа освячує людину, і християнин отримує своє ім'я в Церкві. То може бути ім'я святого, тобто учня, який прожив життя у взірцевій вірності своєму Господові. Покров такого святого становить взірець любові і забезпечує його заступництво. «Хресне ім'я» може виражати ще християнське таїнство чи християнську чесноту. «Батьки, хресні батьки і парох мають пильнувати за тим, щоб не давалося ім'я, чуже християнському духові» (Кодекс канонічного права, кан. 855).

2157    Християнин розпочинає свій день, свої молитви і свої дії знаком Хреста «в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь». Хрещений посвячує свій день Славі Божій і просить благодаті Спасителя, яка дозволяє йому діяти в Дусі як дитині Отця свого. Знак Хреста зміцнює нас перед спокусами та в труднощах.

2158    Бог кличе кожного за власним ім'ям (Пор. Іс. 43, 1; Ів. 10,3.). Ім'я кожної людини є святим. Ім'я є іконою особи. Воно вимагає пошани - як виразу гідності того, хто його носить.

2159    Отримане ім'я залишається навічно. У Небеснім Царстві таїнственний та унікальний характер кожної людини, позначеної Іменем Бога, засяє в повному світлі. «Переможному (...) дам камінчик білий і на камінчику - ім'я нове написане, не знане нікому, крім того, хто його приймає» (Од. 2,17). «І глянув я, і от Агнець стоїть на горі Сіоні, і з ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його та Ім'я Отця Його, написане на чолах своїх» (Од. 14,1).

КОРОТКО

2160    «Господи, Боже наш, яке предивне Твоє Ім'я по всій землі!» (Пс. 8,2).

2161    Друга Заповідь наказує шанувати ім’я Господнє, ім’я Господа є святе.

2162    Друга Заповідь забороняє будь-яке невластиве вживання Імені Бога. Богохульство полягає у зневажливому вживанні Імені Бога, Ісуса Христа, Діви Марії і святих.

2163    Кривоприсяга закликає Бога бути свідком брехні. Кривоприсяга є поважною провиною перед Богом, Який завжди вірний Своїм обітницям.

2164    «Не кляніться ні Творцем, ні творінням, хіба що справа є одночасно правдивою, необхідною і шанобливою» (Св. Ігнатій Лойола, Духовні вправи, 38)

2165    Під час Хрещення християнин приймає своє ім'я в Церкві. Батьки, хресні батьки і парох мають пильнувати за тим, щоб давалося християнське ім’я. Покров святого є взірцем любові і забезпечує його молитву.

2166    Християнин розпочинає свої молитви і свої дії знаком Хреста «в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь».

2167    Бог кличе кожного на ім'я (Іс. 43,1).

[ Повернутися до змісту книги: "Катехизм Католицької Церкви" ]

Читайте також - Католицький народний катехизм

Читайте также - Катехизис католической церкви

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!