 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Частина перша. Визнання віри.Розділ другий. Xристиянське визнання віри.Глава третя “Вірую у Святого Духа”976 Апостольський Символ віри пов'язує віру у відпущення гріхів з вірою у Святого Духа, а також з вірою в Церкву і в співпричасті святих. Даючи Духа Святого Своїм апостолам, воскреслий Христос уділив їм Свою власну Божественну владу відпускати гріхи: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються» (Iв. 20,22-23).(Друга частина Катехизму безпосередньо розглядатиме відпущення гріхів через Хрещення, таїнство Покаяння та інші таїнства, передусім через Євхаристію. Тут, отже, вистачить коротко згадати деякі головні елементи). І. Одне Хрещення на відпущення гріхів 977 Наш Господь пов'язав відпущення гріхів з вірою і з Хрещенням: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангеліє всякому творінню. Хто увірує й охреститься, той буде спасенний» (Мк. 16,15-16). Хрещення є першим і головним таїнством відпущення гріхів, бо воно єднає нас із Христом, що умер за наші гріхи, воскрес для нашого оправдання (Пор. Рим. 4, 25.), щоб і «ми стали ходити в обновленні життя» (Рим. 6,4). 978 «У момент, коли ми робимо перше визнання віри, приймаючи святе Хрещення, що нас очищує, прощення, яке ми отримуємо, є таке цілковите, що уже не лишається більше ніякої провини: ні первородного гріха, ні провини, якої ми допустилися з власної волі, ні не належиться нам жодної кари, щоб їх спокутувати (...). Однак благодать Хрещення нікого не звільняє від усіх немочей природи. Навпаки, нам треба ще поборювати похітливі напади, які не перестають нас спонукувати до зла» (Римський Катехизм, 1, 11, 3.). 979 У цій боротьбі зі схильністю до зла чи може хто бути настільки сильним і обережним, щоб уникнути всякої рани від гріха? «Отож було необхідним, щоб Церква мала владу відпускати гріхи також і поза Хрещенням. Для того Христос передав Церкві ключі Царства Небесного, щоб вона могла ними прощати кожному розкаяному грішникові провини, які він вчинив після Хрещення, навіть до останнього дня свого життя» (Римський Катехизм, 1, 11, 4.). 980 Саме через таїнство Покаяння охрещений може бути примиреним з Богом і з Церквою: «Отці Церкви справедливо називали покаяння «тружденним хрещенням» (Св. Григорій Богослов, Проповіді, 39,17.). Таїнство Покаяння є для тих, хто впав після Хрещення, необхідним для спасіння, як Хрещення необхідне тим, що ще не відродилися» (Пор. Тридентський Собор: DS 1672.). II. Влада ключів 981 Після Свого воскресіння Христос послав апостолів «у Його ім'я» проповідувати «покаяння на відпущення гріхів усім народам» (Лк. 24,47). Цю «службу примирення» (2 Кор. 5,18) апостоли і їх наступники виконують, не лише проповідуючи людям Боже прощення, заслужене для нас Христом, і закликаючи їх до навернення і до віри, а також уділяючи їм відпущення гріхів через Хрещення і примиряючи їх з Богом і Церквою завдяки владі ключів, отриманій від Христа. Церква «отримала ключі Небесного Царства, щоб у ній здійснювалося відпущення гріхів через кров Христову І дію Святого Духа. Саме в цій Церкві оживає душа, та, що вмерла через гріхи, щоб жити з Христом, благодать Якого нас спасла» (Св. Августин, Проповіді, 214, 11.). 982 Немає жодної провини, наскільки б вона не була тяжка, якої мю Свята Церква не могла б відпустити. «Немає нікого, такого злого і винного, що не міг би з певністю сподіватися на прощення, якщо його жаль є щирий» (Римський Катехизм, 1, 11, 5.). Христос, Який умер за всіх без людей, прагне, щоб у Його Церкві двері прощення були завжди відчинені для кожного, хто відвертається від гріха (Пор. Мт. 18, 21-22). 983 Катехизація намагатиметься пробудити і підтримувати у вірних віру в незрівнянну велич дару, що його воскреслий Христос дав Своїй Церкві: місію і владу правдивого відпущення гріхів через апостолів та їхніх наступників: «Господь хоче, аби Його учні мали найвищу владу; Він хоче, щоб Його слуги виконували в Його ім'я все те, що Він робив, коли був на землі» (Св. Амвросій, Про Покаяння, 1, 8, 34.). «Священики отримали владу, яку Бог не дав ні ангелам, ні архангелам. (...) Бог утверджує вгорі все, що священики роблять на землі» (Св. Іван Золотоустий, Про священство, 3, 5.). «Якщо б у Церкві не було відпущення гріхів, не було б жодного сподівання, жодної надії на вічне життя, на вічне визволення. Подякуймо Богові, Який дав Своїй Церкві такий дар» (Св. Августин, Проповіді, 213, 8, 8.). КОРОТКО 984 Символ віри пов'язує «прощення гріхів» із визнанням віри у Святого Духа. Справді, воскреслий Христос довірив апостолам владу відпускати гріхи, коли дав їм Духа Святого. 985 Хрещення ~ це перше і головне святе таїнство прощення гріхів: воно єднає нас із Христом, Який умер і воскрес, і дає нам Святого Духа. 986 З волі Христа Церква має владу відпускати гріхи охрещеним, і вона звичайним способом це чинить через єпископів і пресвітерів у таїнстві Покаяння. 987 «У відпущенні гріхів священики і таїнства є тільки знаряддями, якими Господь наш Ісус Христос - єдиний Виконавець і Подавець нашого спасіння - хоче користуватися, щоб знищити наші беззаконня і дати нам ласку оправдання» (Римський Катехизм, 1, 11, 6.).
[ Повернутися до змісту книги: "Катехизм Католицької Церкви" ] Читайте також - Католицький народний катехизм Читайте также - Катехизис католической церкви
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
