Християнська бібліотека. Божественна комедія. Рай: Пісня 29. Християнська бібліотека. Божественна комедія.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Рай: Пісня 29
   

Зміст: "Божественна комедія"


Дев'яте, Кристалічне небо - Теорія ангелів - Проповідь проти проповідників

1] Коли обоє родженців Латони

2] При знаках Терезів та Барана

3] Стоять на точках обрійної зони,

4] То, поки їх вагу зеніт єдна

5] Й, міняючи півкулю мальовниче,

6] І він цей пояс кидає, й вона, -

7] Так глянула, всміхнувшись, Беатріче,

8] Звернувши блиск нетлінної краси

9] На цятку й відсвіт на моїм обличчі,

10] І почала: «Непевні голоси

11] З твого бринять єства, що взнать схотіло,

12] Де сходяться простори всі й часи,

13] Не щоб покращать - цього, зрозуміло,

14] Не може буть, - а щоб в красі ясній

15] Усюди слово «Єсмь» заблискотіло,

16] Любов одвічна в вічності своїй

17] Поза часів і просторів імлою

18] Створила дев'яти любовей рій,

19] І перш вона була сама собою,

20] Ні «перш», ні «після» не було, коли

21] Дух Божий промовляв понад водою.

22] Він суть і речовину, що були,

23] В політ у бездоганний блиск усталив,

24] Як тритятивний лук на три стріли.

25] І як у скла, бурштинів чи кристалів,

26] Що промінь проникає в них і вмить

27] Наповнює без всяких інтервалів. -

28] Так став триформний твір Господній лить

29] Єдине неподілене сіяння,

30] І ладу в нім було не розрізнить.

31] А далі йшли ладнання та світання

32] Тих сутностей, що встали на верхах

33] У всесвіті, які значить діяння.

34] Можливість же - внизу, де тьма і страх;

35] Всередині - діяння і можливість

36] У нерозв'язних заплелись зв'язках.

37] Довів Ієронім вам справедливість

38] Думок про те, що ангельські війська

39] Старіші за стрімку світів рухливість.

40] Та істина написана ярка

41] В усіх письменників Святого Духа,

42] Побачиш це з їх кожного рядка.

43] І розуму свого лишень послухай:

44] Чи довго рушії знесли б усі,

45] Що справжня досконалість їх не руха?

46] Так взнав ти, де й коли любові ці

47] Сотворено і як; в бажаннях в тебе

48] Отож загашено три пломінці.

49] Ще не налічив двадцяти як треба,

50] А частка ангелів геть потрясла

51] Стихії ваші від основ до неба.

52] А інші закружляли без числа,

53] Й тебе захоплює та невгавуща

54] Жага, що в коло танців їх ввела.

55] Примусила упасти проклятуща

56] Пиха того, якого - зрів ти сам -

57] Стиска вага, з усіх земних найдужча.

58] А ті, кого ти бачиш тут і там,

59] Смиренно визнали, що розумінням

60] Завдячують лише святим словам.

61] Наповнилися очі їх зорінням,

62] Засяяли заслуги й благодать

63] їх цілковитим і твердим болінням.

64] Покинь свій сумнів, ти повинен знать:

65] Заслуга тягне благодать, і знову

66] Любов готується її сприйнять.

67] Тепер собор цей і стезю чудову

68] Ти самотужки розглядати линь,

69] Коли мою сприйняв як треба мову.

70] А що твердить усяка шкільна тлінь,

71] Говорячи про ангельську породу,

72] Про здатність мислі, пам'яті, волінь,

73] То я скажу, щоб відвернути шкоду,

74] Якої щирій правді завдає

75] Закрутистий читець такого роду:

76] Ці духи, щастя бачивши своє

77] У Божому лиці, очей не зводять

78] Від Нього, бо Йому все явним є.

79] Отож ніколи зору їх не шкодять

80] Новини, тож нема потреби їм

81] Пригадувать думки, що геть проходять.

82] Ми ж унизу, хоч не спимо, а сним,

83] І вірячи й не зірячи казанням,

84] На осуд і ганьбу синам земним.

85] Не ростемо там філософуванням,

86] Бо світ усіх занадто полонив

87] І марнотою, й самовихвалянням.

88] А тут не менший викликає гнів,

89] Ніж перекручування в Божім слові

90] Й додатки, роблені до наших днів.

91] Не маєте ви й гадки, скільки крові

92] Взяла його сівба, тому й вінця

93] Був гідний той, хто йшов з ним до любові.

94] А марна слава знаджує ченця

95] На вигадки, щоб їхній блиск торкнувся

96] Усіх, з Євангелія ж - ні слівця.

97] От ці твердять, що місяць повернувся

98] Під час страстей Христа, не даючи,

99] Щоб сонця промінь крізь пітьму проткнувся;

100] А ті - що день пропав десь уночі,

101] Тікаючи із неба Палестини,

102] Від індів та іспанців біжачи

103] Імення Лапо й Бінді хто не стріне

104] В Флоренції на вулицях витких?

105] А з кафедри дурниць ще більше рине.

106] З казань же гурт овець бреде тупих,

107] Пустопорожню ремиґає фразу,

108] Й темнота їхня не рятує їх.

109] Христос апостолам не дав наказу:

110] «Ідіть і проповідуйте брехню», -

111] До неї в них він виховав відразу.

112] Це їх запалювало на борню

113] За перемогу вічного блаженства;

114] Євангельє за спис було й броню.

115] А нині храми сповнені блазенства,

116] Як сміхом зайдеться в мирян душа,

117] Клобук аж дметься з шалу верховенства,

118] А в шлик таке вгніздилося пташа,

119] Що люд би, бачивши його, побачив,

120] Хто саме їх щосвята розгріша.

121] І дур такий усіх людей позначив,

122] Що вірять всяким брехням навмання,

123] Хоч доказів ніхто їм не постачив.

124] Смакує так в Антонія свиня,

125] Смакують інші, за свиней поганші,

126] Яким підробка гроші підміня.

127] Та ми таки зблудилися, - поглянь же,

128] Зверни свій погляд на правдиву путь,

129] Щоб час і шлях у нас були без ґанджі.

130] Роди ці ангельські далеко йдуть

131] В чисельності, і ані смертна мова,

132] Ні розум їх не можуть осягнуть.

133] Уважно придивися ти до слова

134] Із тьмою тем, що мовив Даниїл,

135] І в нього скрита числова основа.

136] Найперше світло, сяючи навкіл,

137] По-всякому сприймається повсюди,

138] Бо стільки з ним злучається світил.

139] Вчин од чуття не від ступа нікуди,

140] Й вогонь любові в кожнім язику

141] По-різному горіть чи жевріть буде.

142] Поглянь, велику творить річ яку

143] Одвічна сила, бо себе всю крає

144] В стількох дзеркалах, в кожному шматку, -

145] І неподільність завжди зберігає».

- - -

Коментарі:

1-8. Коли обоє родженців Латони... - Зміст: Беатріче замовкає на одну мить, коли протистоять на протилежних точках горизонту, у рівній відстані від зеніту, родженці Латони, тобто Аполлон (Сонце) у сузір'ї Барана, і Діана (Місяць) у сузір'ї Терезів, після чого кожне з них перейде в новий небосхил, бо Сонце заховається за обрій, а Місяць, навпаки, зійде.

9. На цятку... - див. вище, Р. XXVIII, 16-18.

11.3 твого бринять єства, що взнать схотіло... - Данте хоче знати (див. нижче, 46-47), де і як створені ангели.

22-24. Він суть і речовину... - Зміст: як з тритятивного лука злітають три стріли, так створене триєдиним Богом має потрійний вигляд: це - або сутність, або речовина, або поєднання їх (пор. рядок 28).

31-36. А далі йшли... - Зміст: одночасно з веесвітом створено і стрій (градацію) всього існуючого: на вершку світу - ті, в кому саме чисте діяння, або сутність, тобто активні безтілесні істоти, ангели: на дні - сама можливість, або речовина, пасивна матерія; посередині - неподільні поєднання діяння й можливості (сутності й речовини), тобто небесні сфери.

37. Іеронім - християнський богослов IV - V ст.

44-45. Чи довго рушії... - Зміст: рушії, тобто ангели, які керують рухом небесних сфер (див. вище, Р. II, 129 і прим.), у чому й виявляється їх справжня досконалість, довгий час не мали б цієї досконалості, коли б створені були задовго до небес.

46-47. Так взнав ти... - Зміст: тепер ти знаєш, що ангели створені у десятому небі, одночасно з всесвітом, у вигляді самого діяння.

50-51. Частка ангелів... - Зміст: частина безтілесних духів, що повстала проти Бога і була скинута з небес, стрясла те, в чому полягає основа для стихій, тобто Землю, в надра якої вона впала.

56-57. Пиха того, якого... - Люцифера.

81. Думки, що геть проходять... - тобто забуті уявлення.

93. Хто йшов з ним до любові - на небесах.

103. Лапо й Бінді (зменшувальні від Якопо та Ільдебрандо) - найпоширеніші імена у Флоренції тих часів.

117. Клобук аж дметься... - тобто проповідник вельми задоволений собою.

118. Пташа - диявол.

124-126. Смакує так... - Біля ніг св. Антонія зображувалася свиня, як символ переможеного диявола, і ченці антоніанського ордену на збирану милостиню відгодовували монастирських свиней, яких забобонні люди дуже шанували. Зміст слів Беатріче: церковники, збуваючи свої підроблені гроші, тобто торгуючи індульгенціями тощо, відгодовують не тільки своїх свиней, а й багатьох людей, набагато брудніших за свиней: самих себе, своїх коханок і приятелів.

133-135. Уважно придивися ти... - Зміст: слова пророка Даниша про тьми тем ангелів не означають будь-якого певного числа, хоч «тьма тем», власне, дорівнює 10 0002.


Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!