Християнська бібліотека. Божественна комедія. Рай: Пісня 28. Християнська бібліотека. Божественна комедія.
І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Рай: Пісня 28
   

Зміст: "Божественна комедія"


Дев'яте, Кристалічне небо - Божественна сутність і ангельські чини - Погодженість між системою небес і побудовою дев 'яти кіл - Небесна ієрархія

1] Коли відкрила істину до краю

2] Про вбогих смертних в нинішніх віках

3] Та, що проводила мене по Раю,

4] То, як спахнулі ззаду в свічниках

5] Вогні, уздрівши в дзеркалі раніше,

6] Аніж на очі власні чи в думках,

7] Ми, озирнувшись зріть, чи правду пише

8] А чи неправду скло, зримо злиття

9] Таке ж, як співу з ладом, не вільніше, -

10] Так пам'ять зберегла від забуття,

11] Що я зробив, дивившись в гарні очі,

12] Де пута заплело мені чуття.

13] Коли ж я озирнувся - так щоночі

14] Ми в небі бачимо нові тіла,

15] А в них щось тайне, радісне, уроче, -

16] Я цятку вздрів, яка такий лила

17] Вогонь, прегострий силою своєю,

18] Аж гостротою очі обпекла.

19] Та найдрібніша зірка поруч з нею

20] Здалась би місяцем в достатку сил,

21] Коли б зрівнять їх, як зорю з зорею.

22] Мабуть, так само близько круг світил,

23] Коли повітря мокре охололо,

24] Корона виплива на небосхил,

25] Як цятку обвило вогненне коло

26] І рух його став швидший від основ

27] Кружіння, що собою світ збороло.

28] І з першим другий обвід обійшов,

29] А з другим - третій, з третім же - четвертий,

30] З четвертим - п'ятий, з п'ятим - шостий знов.

31] І сьомий увижавсь такий простертий,

32] Що вісниці б Юнониній було

33] Обняти неможливо в круговерті.

34] А восьмий у дев'ятім був; плило

35] В них сил для обертання в меншу міру,

36] Чим далі сяло первісне число.

37] В тім пломінь грав з чистішого ефіру,

38] Хто ближче до святої іскри був,

39] Бо вглиблювався глибше в неї щиру.

40] Уздріла владарка, що я відчув

41] Вагання, й мовила: «Вплив цятка має

42] На кожний в небі чи в природі зсув.

43] Поглянь, що коло ближче обіймає,

44] І знай: у нім швидкий цей біг явивсь

45] Тому, що всіх любов тут поглинає».

46] І я на те: «Коли весь світ би вівсь

47] Таким порядком, як ти освітила,

48] То б відповідаю я задовольнивсь.

49] Але в чуттєвім світі, чим світила

50] Сміліше над землею піднялись,

51] Тим більша є божественна їх сила.

52] Якщо тепер не менше, ніж колись,

53] Відзначений я ангелів собором,

54] Що вкруг любов'ю й сяйвом обвились, -

55] То прагну відповіді, чом із твором

56] Відтворення не йде одним шляхом,

57] Бо я причин не бачу вутлим зором».

58] «Що справитися пальцям з тим вузлом

59] Тобі незмога - в тім немає дива:

60] Не торкнутий, він затягнувсь цілком, -

61] Так владарка. І далі:- Незрадлива

62] Наповнить істина думки близькі,

63] Як визріє в тобі ця мисль правдива.

64] Тілесні кола ширші чи вузькі

65] Од сил, що їх приймають без остатку

66] Всі частки їх, високі і низькі.

67] Чим добрість більшає, тим більше статку,

68] Тим статку більш, чим більшає об'єм,

69] Де частки досконалі ще з зачатку.

70] І, всесвіт женучи, немов бичем,

71] Узгоджується вихором незмірним

72] З любові й знання вогняним кільцем.

73] Отож як не за розміром позірним,

74] За сутністю давать оцінку їм,

75] Істотам, що тут кружать колом зірним,

76] Уздриш ти цей увесь зв'язок чудним

77] У кожнім небі в стані неспокою -

78] Значного з більшим, меншого з малим».

79] Як сяючою стане і тонкою

80] Повітряна півкуля, бо дихне

81] Борей своєю м'якшою щокою, -

82] Склепіння враз яснішає хмурне,

83] Туманів смуга розтає нестала,

84] Й сміється радо небо чарівне, -

85] Такий був я, коли мені казала

86] Привітна владарка слова свої,

87] І правда, мов нічна зоря, сіяла.

88] І тільки мова скінчилась її,

89] То враз, як із розжареної криці

90] Йдуть іскри, з кіл сипнули їх рої.

91] Здавалося, що кожна з них іскриться,

92] І їх палало більше, ніж коли

93] Подвоювать на клітках шахівниці.

94] Я чув, як здійнялись хвали й хвали

95] До цятки непорушної, що ними

96] Лишаться завжди, як завжди були.

97] І та, що бачила мій незборимий

98] Порив, сказала: «В першім колі цім

99] Витають херувими й серафими.

100] Захоплювані наміром одним

101] Вподібнитись до цятки, їх водійки,

102] Ведуть всі стежку колом осяйним.

103] Любові йдуть ще, крім цієї двійки,

104] Святі Престоли Божого лиця, -

105] Які до першої належать трійки.

106] То знай: вся радість кожного кільця

107] У баченні, що в істину ввіходить,

108] Утишуючи розум до кінця.

109] Як можна бачити, це думку родить,

110] Що лиш у баченні - блаженства суть,

111] Воно ж любов пізніше вже приводить.

112] Заслуги силу баченню дають,

113] їх - ласка й добра воля навіває, -

114] На східець так зі східця вгору йдуть.

115] Знов інша трійка листя розвиває,

116] Бо споконвік цвіте весна жива,

117] Яку Баран вночі не осяває, -

118] «Осанну» безперестану співа

119] На троє голосів, і в них єдині

120] В трьох родах радощів бринять слова.

121] В цій ієрархії є три богині:

122] Це - Панств, це - Сил могутня благодать,

123] І третій рід - Властей у благостині.

124] Передостанні кола два мигтять,

125] З Архангелами там Начала мають,

126] В останньому ж лиш Ангелам літать.

127] Всі ті роди угору зір спрямляють

128] І, долу проливаючи свій вплив,

129] Всі, Богом підняті, всіх піднімають.

130] І Діонісія так запалив

131] Цих родів вигляд, що він лад багатий,

132] Як я роблю, назвав і поділив.

133] Григорій не хотів на це пристати,

134] А як на власні очі глянув сам,

135] То став тоді із себе кепкувати.

136] Не диво, що в земних долинах, там,

137] Всі знає смертний тайни верховинні:

138] Хто ж їх тут бачив, той повідав вам

139] Між тайн, не знаних в людському корінні».

- - -

Коментарі:

16. Цятка - своєрідний символ Бога, перша з усіх геометричних фігур, джерело й початок усякого руху.

22-25. Мабуть, так само... - Зміст: подібно до того, як Місяць або Сонце названі тут світилами, бувають в охололому мокрому повітрі, тобто в густому тумані, оточені короною променів. На думку Данте, це коло, як і інші вісім, що концентричне оточують його, складається з ангелів, які поділяються на три потрійні сонми.

26-27. Від основ кружіння... - від швидкості руху Перворушія.

32. Вісниця Юнонина - Іріда, богиня райдуги (пор. вище, Р. XII, 12).

42. Зсув - найменший порух.

49-52. Але в чуттєвім світі... - Зміст: Данте своїм вутлим зором не бачить причин, чому в чуттєвім світі, що є відтворенням світу надчуттєвого, у світилах тим більшає Божественна сила й швидкість, чим сміливіше й вище вони піднялись над Землею своїм центром, а тут, у Небесному Раю, навпаки, найяскравіше й найшвидше те коло, яке обертається найближче до цятки.

54. Любов'ю й сяйвом... - пор. вище, Р. XXVII, 112.

64. Тілесні кола... - небесні сфери, у протилежність ангелам, що не мають тіл.

70-72. /, всесвіт женучи... - Зміст: наш небозвід, тобто Перво-рушій, найдосконаліша з небесних сфер, своїм рухом відповідає рухові ангельського кола, з найвищим вогнем любові й знання.

73-78. Отож як не за розміром позірним... - Зміст: взявши до уваги тільки силу, властиву небесним сферам і ангельським колам, а не позірні їх розміри, легко встановити пряме співвідношення між досконалістю кожної сфери і досконалістю Божого розуму, який керує нею, втілюючись в її рушіях (див. вище, прим. Р. II, 129), і що значному об'ємові небесної сфери відповідає багатий зміст благотворної сили, а невеликому - малий.

81. Борей - бог північного вітру, який своєю м'якшаю щокою, дмухаючи правим кутом рота, навівав м'який північно-західний вітер, прояснюючи небо.

92-93. Ніж коли подвоювать на клітках шахівниці - тобто їх було більше, ніж 2м-1 (число в двадцять цифр), - кількість хлібних зернин, яку, за східною легендою, зажадав собі в нагороду винахідник гри в шахи.

117. Баран в ночі... - сузір'я Барана видно вночі тільки восени.

121. Три богині - три ангельські кола.

127. Угору - тобто до центральної цятки.

130. Діонісій Ареопагіт - див. вище, прим, Р. X, 115-117.

133. Григорій - папа Григорій Великий (з 590 до 604 p.), який трохи інакше будував градацію ангелів, а саме: Серафими, Херувими, Престоли, Панства, Начала, Власті, Сили, Архангели, Ангели. До речі, сам Данте в трактаті «Бенкет», років за 17 перед написанням даного місця «Раю», навів таку шкалу ангельських чинів: І. Серафими, Херувими, Власті; II. Начала, Сили, Панства; III. Престоли, Архангели, Ангели. Пізніше, як бачимо з тексту, він перейшов на точку зору Псевдодіоні-сія.

138. Хто ж їх тут бачив... - тобто вчитель Діонісія - апостол Па-вел, що, згідно з християнською легендою, ще живим побував у Пеклі й Раю.


Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!