Рай: Пісня 24

Зміст: "Божественна комедія"

Восьме, Зірне небо - Відповіді Данте на запитання про віру

1] «О ви, на учту обрані велику

2] Святого агнця, що достатком страв

3] Бажання ваші вдовольня без ліку,

4] Коли вже з ласки Бога цей збирав

5] Крихти, що кидаєте, ясночолі,

6] Ще перед тим, як час йому настав,

7] І спрагу, й голод він вчува доволі.

8] Вгамуйте їх! Своїх дійшли ви мет,

9] І чиста вам вода струмує долі», -

10] Так Беатріче. Душі в бистрий лет

11] Пішли круг осі, мов прудкі дівчата,

12] Сіяючи вогнем летких комет.

13] І, як годинникові коліщата:

14] Поглянь на те - сповільнене воно,

15] А інше - наче дзиґа заповзята,

16] Немов у хороводі неодно-

17] манітно йдуть - те звільна, те жвавіше,

18] Бо певний рух їм завдано давно, -

19] Я в тій, яка розквітла найясніше,

20] Побачив рух найвищого з вогнів,

21] Що сяяв із усіх найяскравіше.

22] Круг владарки він тричі обкружив

23] І став чудесним співом рокотати, -

24] Фантазія не чула схожих див.

25] Перо стрибає... Як мені писати?

26] Уяви тло у згортках неясне,

27] Не те що мова, навіть фон строкатий.

28] «О сестро люба і свята! Мене

29] Від товариства Божих славословів

30] Твоє позвало слово чарівне».

31] Огонь благословенний так свій повів

32] До владарки направив, і язик

33] Його до неї ті слова промовив.

34] Вона ж: «О світло, що ввібрало лик

35] Того, кому Господь на зберігання

36] Ключі небесних благ віддав навік, -

37] Хай він на всі відкаже запитання

38] Про віру, що в воді тебе вела, -

39] Трудні й легкі, як на твоє жадання.

40] Тобі відкриті всі його діла,

41] Як любить, як надіється, як вірить, -

42] І для очей твоїх безсила мла.

43] Тут громадян своїх держава мірить

44] За вірою; нехай же скаже й він,

45] Як міру він і прославляє, й ширить».

46] Мов бакалавр, на запит не один

47] Відповідати вчителю готовий

48] Не висновком - переліком причин,

49] Так зброю зготував я для відмови

50] Огню, в якому язики вились,

51] Щоб сповідати вірувань основи.

52] «Християнине добрий, зголосись:

53] У чому віра?» Я звернув обличчя

54] До сяйва, звідкіля слова лились,

55] А потім озирнувсь на Беатріче,

56] Яка зробила миттю знак мені,

57] Що джерело мене відкрити кличе.

58] «Коли дозволить ласка таїні, -

59] Почав я, - перший в раті цій хоробрій

60] Хай чує сповіді слова ясні!-

61] І далі:- Як писав громаді добрій

62] Твій славний брат, що ви з ним Риму шлях

63] Прямий накреслили на світлий обрій,

64] Це сутність у сподіваних речах

65] І певний доказ у речах незримих, -

66] У цьому зміст її в моїх очах».

67] І я почув: «До істин незборимих

68] Піднісся ти, коли підніс її

69] До сутностей, з усіх найбільше чтимих».

70] І знову я: «Глибин тих, що мої

71] їх бачать очі, йдуть з вершини миру,

72] Навік позбавлені земні краї,

73] Буття яких спирається на віру,

74] Надії теж на ній самій лежать,

75] Тому вона й являє сутність щиру.

76] На вірі висновки побудувать

77] Ми мусим, як звання убоге змістом, -

78] Тож треба доказом її вважать».

79] Тоді я вчув: «Коли б то тайнам чистим

80] Навчав би зрозуміло богослов,

81] То не було б чого робить софістам».

82] Дихнувши ще, докинула любов:

83] «В монеті цій посвідчили учені

84] Вагу та вартість складових основ.

85] Скажи, чи є вона в твоїй кишені?»

86] І я: «Атож, блискучим кругляком,

87] В карбівці ж сумніву немає в мене».

88] І вчув я, як сяйнула язиком

89] Глибінь вогню: «Де камінь самоцвітний,

90] З якого добрі йдуть діла цілком,

91] Знайшов ти?» І тоді я: «Дощ привітний

92] Святого Духа, що так рясно ливсь

93] Пізніш по шкірі ветхій і новітній, -

94] Це силогізм, який мені явивсь

95] Таким вже гострим, супроти якого

96] Всяк інший нам тупим би уявивсь».

97] І я почув: «Із давнього й нового

98] Учень ти склав уявлення своє,

99] Та чи ти певен, що вони від Бога?»

100] І я: «На те ґрунтовний доказ є -

101] Діла чудесні дальші, бо не плавить

102] Заліза в них природа й не кує».

103] Відказано: «Хто ж певності добавить,

104] Що тим були діла ці? Тут же те,

105] Що треба довести, за доказ править».

106] «Весь світ прийняв учення пресвяте, -

107] Сказав я, - без чудес, і це доводить,

108] Що чудеса всі - марнота й пусте.

109] Ти став, голодний та худий, виходить

110] На поле й готувати гарний збір,

111] Що нині терен, не колосся родить».

112] Замовкнув я, й святий високий двір

113] Тут розпочав у сферах «Бога хвалим»

114] На голос, узвичаєний для зір.

115] І славний вождь, вивчавши цаль за цалем

116] Гілля моє, яка в нім чистота,

117] Закінчуючи листом не опалим,

118] Почав ізнову: «Ласка пресвята,

119] Любивши розум в тебе, розтуляла,

120] Як розтуляти слід, твої уста.

121] Це добре, що у тебе віра стала,

122] Але коли ж у вірі ти достиг

123] І як хвала її в тобі постала?»

124] «Ти, любий отче й душе, бачить зміг

125] Те, в що так вірив, аж у гроб спустився

126] Куди прудкіше од юнацьких ніг, -

127] Почав я, - хочеш ти, щоб я відкрився,

128] У чому віра ця тверда моя,

129] І ще, чому у ній я утвердився?

130] Відповідаю: вірю в Бога я, -

131] Любов'ю й волею дає, незрушний,

132] Єдиний, вічний небу він буття.

133] Хоча у фізиці є довід слушний

134] І в метафізиці те ж маєм ми,

135] Ллють докази, як Богу дощ послушний,

136] Мойсей, усі пророки та псалми,

137] Євангеліє й ви, що вийшли з кущі

138] Вогню богонатхненними людьми.

139] Я вірю в три особи вічно сущі

140] І в сутність їх троїсту і одну,

141] Де з «єсть» пов'язуються «суть» найдужче.

142] Всю Божої природи таїну,

143] Яку моє тут слово розливає,

144] В євангельську сокрито глибину.

145] У ній початок, іскра в ній тепла є,

146] Що миттю пломеніє по стезі

147] Й зорею неба у мені палає».

148] Як володар, що дякує слузі

149] Та обійма на знак благовоління,

150] Що вість приніс він швидше, ніж возій,

151] Мені утішне дав благословіння

152] І тричі облетів, коли я стих,

153] Апостольський вогонь - з його ж веління

154] Я й мовив, бо зрадів зі слів моїх.

- - -

Коментарі:

20. Рух найвищого з вогнів... - апостола Петра.

26. У згортках... - у відтінках.

28. О сестро люба і свята! - Звернення апостола Петра до Беатріче.

37. Хай він... - тобто Данте.

46. Бакалавр - звання особи, яка закінчила університет, що давало право на здобуття докторського ступеня.

48. Не висновком - переліком причин. - На університетських диспутах дисертант мав підтвердити доказами захищувані тези.

59. Перший в раті - апостол Петро.

62. Твій славний брат... - апостол Павел (за виразом самого апостола Петра в його другому соборному посланні).

64-65. Це сутність... - визначення віри в посланні Павла до євреїв.

82. Докинула любов... - так названо тут апостола Петра.

89. Де камінь самоцвітний... - тобто віра.

93. По шкірі ветхій і новітній... - по пергаментних сторінках книг Старого і Нового завіту.

101. Діла чудесні дальші... - чудеса, про які розповідає Біблія.

126. Куди прудкіше од юнацьких ніг... - За євангельською легендою, до гробниці Христа Петро зійшов першим, випередивши Іоанна.

131. Волею... - до обертання.

Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!