Християнська бібліотека. Божественна комедія. Рай: Пісня 18. Християнська бібліотека. Божественна комедія.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Рай: Пісня 18
   

Зміст: "Божественна комедія"


П'яте, Марсове небо - Осяйні духи Марсового хреста - Піднесення на шосте, Юпітерове небо - «Любіте правосудіє...» - Імперський орел - Скупість пап

1] Блаженне змовкло дзеркало, кінчавши

2] На цім, я ж пробував на смак своє,

3] У солодощі гіркоту мішавши,

4] І та, що ввись вела чуття моє:

5] «Зміни гадки, згадай, що я, - сказала, -

6] При тім, від кого легшим все стає».

7] Я погляд звів на ту, що так втішала,

8] І вздрів любов таку в ясних очах,

9] Що враз німою мова в мене стала

10] Не тим, що нетвердий я у словах, -

11] А тим, що розум мій понад межею

12] Без вищих вожаїв загубить шлях.

13] Сказать лиш можу, що, втішавшись нею,

14] Не зв'язувалось почуття ніяк

15] Із пристрастей юрбою усією.

16] Одвічна радість полум'ям, однак,

17] Сіяла в Беатріче і, відбита,

18] Щасливила мене, як свята знак.

19] Мене скорила усмішка розлита,

20] Коли сказала: «Озирнись і чуй,

21] Бо втіха не в моїх очах лиш скрита».

22] Як інколи в обличчях всім в очу

23] Буває сила почуття такого,

24] Що душі коряться його мечу,

25] Так із палання сяєва святого

26] Збагнув я, зір на нім спинивши свій,

27] Що має він додати щось до цього.

28] І він сказав: «На гілці п'ятій цій

29] У дереві, що живиться в вершині,

30] Плодами вкриване в листві густій,

31] Блаженствують ті духи, що в тіснині

32] Якби жили між горя та біди,

33] Багатшали з їх діл би музи й нині.

34] Тож на хрестові плечі погляди:

35] На голос мій посуне їх лавина,

36] Мов миготливих блискавок ряди».

37] Й побачив я, як на ім'я Навіна

38] Майнув хрестом високий пломінь цей,

39] І мову, й рух ввібрала мить єдина.

40] Був названий великий Маккавей,

41] І сяєво вслід вогняним гірляндам

42] Кружляло, наче дзиґа у дітей.

43] Перед Великим Карлом та Орландом

44] В душі захоплень спалахнув мільярд:

45] От соколи, зразки шляхетним грандам!

46] Майнули ще Гульємо, Реноард

47] І герцог Готтіфред переді мною,

48] Хрестом ще перебіг Руберт Гвіскард.

49] Вмішавшись між юрбою вогняною,

50] Дух предка дав мені урозуміть,

51] Що й тут він славний піснею дзвінкою.

52] І я праворуч повернувсь на мить

53] Щоб з мови або рухів Беатріче

54] Збагнути, що повинен я чинить.

55] І в неї зір так сяяв мальовниче,

56] Так променисто, навіть перейшов

57] Він досі бачене в її обличчі.

58] І як із того, що вогонь основ

59] Тому, хто творить благо, все ясніша,

60] Він рух в чесноту осягнуть готов,

61] Так осягнув я, що дуга рівніша

62] Мене укупі з небом в вись знесла,

63] Бо я дививсь, як диво яскравіша.

64] І як збігає краска із чола

65] Та щік, і лиця знов стають сліпучі,

66] Коли красуня сором свій збула,

67] Так я зирнув, і очі невсипучі

68] Сказали, що мене прийняв терен

69] На шостій зірці, не такій блискучій.

70] Той смолоскип Юпітерів блажен

71] Іскривсь любов'ю, пломенів частками,

72] До наших дуже схожими письмен.

73] І як птахи летять над берегами,

74] Зрадівши кормові, і вниз і ввись,

75] Шикуючись і колами, й рядами,

76] Так і святі створіння піднялись,

77] І, ринучи у небі, мов обвали,

78] То в «Л», то в «Ю», то в «2>» вони плелись.

79] Вони спочатку з піснею кружляли;

80] А, склавши букву, з палом мовчазним

81] Хвилину-другу з місця не рушали.

82] О Пегасеє, людям видатним

83] Ти довгий вік даєш, у славі милий,

84] Вони ж-і царствам, і містам значним, -

85] Так освіти мене, щоб міг я, смілий,

86] До них колишній образ повернуть!

87] Надай моїм рядкам колишні сили!

88] У сімках п'ять разів пробігли путь

89] І приголосні, й голосні, й з частини

90] Шукав я сили цілість осягнуть.

91] «Любіте правосудіе», - з картини

92] За дієсловом там іменник став,

93] «Кто суд вершиш над всім», - й ущухли плини.

94] Скінчивши «М», собою не писав

95] їх сонм нічого більше, і Юпітер

96] Сріблом в розводах золотих засяв.

97] І на шпилях останньої із літер

98] Побачив я, як славили вогні

99] Те благо, що несе їх, наче вітер.

100] Як із удареної головні

101] Злітають іскри та й летять, мигтівши,

102] Й на них ворожать неуки дурні,

103] Так тисячі мигтінь звились, злетівши,

104] Ці - дуже високо, а нижче - ті,

105] Як присудило сонце, їх створивши.

106] І вздрів я, - з душ, зупинених як стій,

107] Орлину шию й голову малює

108] Хтось в огненно-прекрасній чистоті.

109] Митець той вчителя не потребує:

110] Він вчитель сам у блиску сяйних риз,

111] Він формами й пташиних гнізд керує.

112] А решта душ блаженних збилась вниз

113] На букву «М», вінцем з лілей укриту,

114] Й в коротку мить закінчила ескіз.

115] О ніжна зоре! Скільки самоцвіту!

116] І все це свідчить: правий суд гряде

117] Нам з неба, повного твойого світу!

118] Тож я благаю Вищий Розум, де

119] Береш свій рух і міць, знайти між люду,

120] Звідкіль на промінь твій той дим іде.

121] І знов на тих звести свій гнів, осуду,

122] Котрі на ринок обертають храм,

123] Який завдячує і муці, й чуду.

124] О військо, що мені зустрілось там!

125] За тих молись, хто взяв зразок поганий

126] І на брехню піддався ворогам.

127] Колись ішли на війни громадяни,

128] Мечі гострили на ворожу рать, -

129] Тепер грабують хліб, Отцем всім даний.

130] Згадай-но ти, хто пишеш, щоб стирать:

131] Петру і Павлу, вбитим за саджання

132] Того, що нищиш, - вік не умирать.

133] Ти, певно, скажеш: «Скупчивши жадання

134] На тім, хто радо ніс пустель ярем

135] І з танців смертного зажив страждання, -

136] Забувся я про Павла з Рибарем».

- - -

Коментарі:

5-6. Що я... - Беатріче втішає поета, нагадуючи, щоб його не так бентежили пророкування Каччагвіди, бо вона перебуває недалеко від Бога й завжди прийде на допомогу в разі потреби.

28. На гілці п'ятій... - на Марсовому небі, п'ятому щаблі раю.

37. Ім'я Навіна... - див. вище, прим. Р. IX, 116.

40. Маккавей Іуда - ватажок іудейського повстання проти сирій-ської неволі (II ст. до н. є.).

43. Перед Великим Карпом та Орландом... - у імператора Карла Великого (див. вище. прим. Р. VI, 94-96), згідно з середньовічними легендами й давньофранцузькою народною поезією, був племінник, славетний своєю мужністю й силою рицар Роланд (італійська вимова - Орландо).

46. Гульєльмо (Гійом), граф Оранський, і Реноард (Ренуар) - герої середньовічного французького епосу.

47. Герцог Готтіфред... - Годфруа, герцог Бульйонський, вождь першого хрестового походу (пом. 1100).

48. Руберт Гвіскард - Роберт Пекар, норманський рицар, з 1058 р. герцог Пульї (Неаполя) й Калабрії, очистив од сарацинів південь Італії й Сицилію (пом. 1120).

67. Очі невсипучі... - очі Беатріче.

69. На шостій зірці... - на планеті Юпітері.

82. Пегасея - загальна назва муз, яким слугує крилатий кінь Пегас.

91-93. «Любіте правосудіє...» - цими словами, складеними з 35 літер (у сімках п 'ять), у Біблії починається так звана книга Премудрості Соломонової.

100-102. Як із удареної головні... - натяк на давній обряд ворожіння по іскрах, що злітають з палаючої головні.

113. На букву «М» - давньороманська літера своєю формою нагадує геральдичну лілею.

114. Й в коротку мить закінчила ескіз. - Після того, як вогні, злетівши на вершки М, обернулись на голову і шию геральдичного орла, інші вогні склали пташині тулуб і крила, а нижче закінчили ескіз, тобто надали всій фігурі образу імперської емблеми.

115. О ніжна зоре!.. - планета Юпітер.

120. Звідкіль на промінь твій той дим іде - це папська курія, що не дає землі освітитися променем справедливості.

129. Тепер грабують хліб... - тобто тепер папа (див. наступну примітку) веде війну інтердиктами і відлученнями.

130. Ти, хто пишеш, щоб-стирать... - Давні дослідники вбачали в рядках 130-136 звернення до католицького духівництва взагалі, але далі стали конкретизувати зміст цих терцин, прив'язуючи його до якоїсь певної особи, аж поки зупинилися на «каорсинці» (див. далі Р. XXVII, 58 і прим.), папі Іоанні XXII (з 1316 до 1334 p.), який став відомим своєю користолюбністю і безперестанними відлучуваннями від церкви, що їх потім скасовував за великі хабарі.

133-136. Ти, певно, скажеш... - Зміст: «Я дуже люблю Іоанна Хрестителя, який самотньо жив у пустелі й загинув від танців Саломеї, що зажадала в нагороду його голову, тобто я тільки й прагну добувати золоті флорини з його зображенням і зовсім забувся про Павла з Рибарем (з апостолом Петром), якими ти мені загрожуєш».


Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!