Християнська бібліотека. Божественна комедія. Рай: Пісня 13. Християнська бібліотека. Божественна комедія.
Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.                Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.                Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!                Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?                Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?                Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!                І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!                І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.                Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.                Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Рай: Пісня 13
   

Зміст: "Божественна комедія"


Четверте, Сонцеве небо - Новий танок, новий спів - Мудрість Соломона і мудрість Христа

1] Нехай уявить, хто охоту має

2] Дізнатись, що я зрів (і хай він те

3] Як в камені карбоване, тримає),

4] П'ятнадцять зір, що сяйво золоте

5] Із неба нам на землю ллють у блиску,

6] Повітря пересиливши густе;

7] Нехай уявить Віз, оту колиску,

8] Яка черкає небеса щедрот,

9] І дишель в ній не меншає й на риску;

10] Нехай уявить також рога рот,

11] Туди розтулений, де, мов притертий,

12] Не рушить кола першого оплот,

13] На ті два знаки в висях обіпертий,

14] Що, начебто Міноєва дочка,

15] Коли близький почула холод смерті,

16] Сплела проміння на взірець вінка;

17] І кожен знак летить один за одним,

18] Немов один від одного тіка, -

19] І вздрить тоді за колом хороводним

20] Мов тінь сузір'я в віддалі ясній,

21] Із рухом тим подвійним і свободним,

22] Який з усім, що в звичці є земній,

23] Не порівняти, як із рухом К'яни

24] Небесний рух, могутній і гінкий.

25] Спів не про Вакха лився, не пеани -

26] Про того, хто в особах трьох один,

27] Про Божеський його і людський стани.

28] Та закінчивсь пісень і танців плин,

29] До нас вернулись, мов почувши втому,

30] Святі огні, неначе на спочин.

31] Зламав божеств мовчанку незнайому

32] Той пломінь, що душею я прилип

33] До слів його про божого сірому,

34] Й сказав: «Раз впорано вже перший сніп,

35] Раз впору з ниви урожаї знято,

36] То вже любов готує другу з кіп.

37] Ти думаєш, що в груди, звідки взято

38] Ребро на створення тих щічок-краль,

39] Де глотка людству обійшлась багато,

40] І в ті, які, пробиті списом, жаль

41] І скорб лише за всесвіт почували,

42] Аж з місця зрушилась одна із шаль,

43] Влила все світло, скільки б не вміщали

44] Всі люди всіх часів і всіх держав,

45] Та міць, що їй обидва дітьми стали, -

46] І здивувався ти, як я сказав,

47] Що рівного не має тут в околі

48] Захований у п'яте сяйво слав.

49] Тож зір відкрий - і втямиш, як поволі

50] Твоя ця думка й слово це моє

51] У правді ляжуть так, як центр у колі.

52] Все, що вмира чи мертвим не стає, -

53] Лиш відблиск мислі, що на світ появу

54] Господь в своїй любові їй дає.

55] Бо світло те живе, що йде по праву

56] З світильником й одноістотне з ним

57] Та ще з любов'ю, третьою во славу,

58] Осяює, за зволенням ясним,

59] На дев'ять сфер, мов дзеркало чудове,

60] І вічно залишається одним,

61] А там донизу сходить по основі

62] Із кола в коло аж до кіл малих,

63] Де твориться минуще й випадкове.

64] За випадкове я в розмовах цих

65] Вважаю утвори, що небо пружне

66] І з сім'ям і без сім'я плодить їх.

67] їх віск і все оточення накружне

68] Не сталі, а тому й відбитки ці

69] Несуть значіння більш чи менш потужне.

70] Тому на першім-ліпшім деревці

71] Плоди ростуть солодші чи гіркіші,

72] І власна мисль на кожнім язиці.

73] Якби-то віск лишав сліди масніші,

74] Якби-то небо тиснуло сяйне,

75] Були б в печаті блиски найясніші.

76] Природа ж все, бува, в туман замкне,

77] Мов хтось-то появив мистецьке вміння,

78] Й, здригнувшись враз, рука в митця схибне.

79] Коли ж палка любов й ясне прозріння

80] Вливають першу силу у діла,

81] Тоді виходить звершене створіння.

82] Так сталось, що вшанована була

83] Земля над всею сутністю живою;

84] Так сталося, що діва понесла.

85] Погоджуюсь охоче я з тобою,

86] Що в вас, людей, такої не було

87] Й не буде вже натури, як ці двоє.

88] Коли б у мене мову одняло,

89] То: «Чим же мудрість в нього незрівнянна?» -

90] Твою б це слово мову почало.

91] Щоб таїна розкрилась осіянна,

92] Згадай, хто він, як рушила у путь

93] На клич «Проси!» молитва безустанна.

94] Не так кажу, щоб ти не міг збагнуть,

95] Що цар той мав за головне й важливе

96] Премудрості царевої сягнуть,

97] Не взнати все число зірок правдиве;

98] Або чи вийде неминучість та,

99] Як з неминучим в засновку можливе;

100] Й невже той поштовх - перших сил мета;

101] І як трикутник збудувать в півколі,

102] Щоб не було прямого в нім кута.

103] Отож, коли я промовляв доволі

104] Тобі про мудрість, то стрілою слів

105] Я націлявсь у мудрість на престолі.

106] Як зір би на «не бачено» ти звів,

107] Побачив там би про державців мову:

108] їх безліч, гарних обмаль все ж царів.

109] Становить це речей моїх основу

110] Таку ж, як і в своїх ясних хвалах

111] І Праотцеві, й любому нам Слову.

112] Хай буде це свинцем в твоїх ногах,

113] Щоб вчув ти, мов утому від ступання,

114] Й до «ні», й до «так» щоб тягся довгий шлях.

115] Бо той - тупиця між дурних остання,

116] Хто чи підтверджує, чи відкида -

117] Й все навмання - усяке запитання.

118] Було, хапання часто без труда

119] На хибний шлях без роздуму водило,

120] Бо розум топить пристрастей вода.

121] Хто істину розшукує невміло

122] Й не тим, що був, вертає в свій куток,

123] Той гірш, ніж марно підніма вітрило.

124] Відкритий всьому світові зразок:

125] Брісс, Парменід, Мелісс і всі, хто в хмурній

126] Блукав пітьмі, шукаючи стежок;

127] Савелій, Арій і подібні дурні,

128] Що як мечі були для Божих книг,

129] Псували риси їм святі, безжурні.

130] Нехай би зважитись ніхто не міг

131] Чи суд, чи лік вершити з зиску й збитку,

132] Аж поки ниви впорати не встиг.

133] Узимку бачив я задублу вітку,

134] Колючий терен, гострий блиск шабель, -

135] І враз троянда розгорнула квітку.

136] Я бачив, як розкішний корабель,

137] Моря пропливши й океани, гине,

138] Уже діставшись бажаних земель.

139] Не мисліть, донно Берто й сер Мартіне,

140] Що, дивлячись - цей щедрий, інший - тать,

141] Ви з Богом дивитеся на єдине, -

142] Той може впасти, другий може встать».

- - -

Коментарі:

4. П'ятнадцять зір... - Середньовічні арабські учені налічували п'ятнадцять найяскравіших зір; коли ж до них додати згадані далі сім зір Великого Воза й дві крайні Малого, то разом буде двадцять чотири - кількість мудреців, які оточують поета.

7-9. Віз - сузір'я Великого Воза, дишель якого ніколи не меншає й на риску, бо це сузіря в європейських широтах ніколи не заходить за обрій.

10-12. Рога рот... - дві крайні зорі Малого Воза, що нагадують ріг, вістря якого йде від незрушного оплоту (кінця небесної осі); навколо нього обертається перше коло (Перворушій).

18. Немов один... - ці двадцять чотири яскраві зорі утворюють у небі два знаки, схожі на вінець Аріадни, Міноєвоі (Міносової) дочки, обернутий на сузір'я (Метам. VIII, 174-182), і ці два концентричні вінці рухаються в протилежних напрямах.

23. К'яна - річка в Тоскані, що в часи Данте текла дуже повільно.

25. Пеани - гімни Аполлонові.

32. Той пломінь... - Фома Аквінський.

34-36. Раз впорано вже перший сніп... - Зміст: якщо один з твоїх сумнівів (див. Р. XI, 25) усунено і в твоєму розумі лишилась істина, я готовий роз'яснити і другий (див. Р. XI, 26). Я сказав про Соломона (див. Р. X, 114): «Не бачено таких, як цей мудрець», і ти дивуєшся: невже він мудріший за Адама, створеного не природою, а безпосередньо Богом, і мудріший за Христа?

37. Ти думаєш, що в груди... - в груди Адама.

38-39. Щічок-краль - тобто щік Єви, на створення якої взято ребро з Адамових грудей, глотка якої, приваблена забороненим плодом, принесла людям численні страждання (обійшлась багато).

40. їв ті (груди)... - груди Христа.

42. Одна із шаль у терезах долі з місця зрушилась унаслідок самопожертви Христа.

48. Захований... - дух Соломона, захований у п 'яте сяйво слав серед дванадцяти мудреців першого хороводу (див. Р. X, 109).

59. Дев'ять сфер - дев'ять ангельських чинів.

89. Мудрість в нього... - в Соломона.

93. На клич «Проси!»... - За біблійною легендою, Бог сказав Соломонові: «Проси, що дати тобі», - і той попросив собі мудре серце, щоб судити народ, а не знання з астрономії (97), логіки (98-99), фізики (100) й геометрії (101-102).

97. Число зірок правдиве... - тобто скільки на небі насправді зірок.

98-99. Чи вийде неминучість та, як з неминучим в засновку можливе - чи можна дістати неминучий висновок у силогізмі, де один засновок - неминуче, а другий - можливе.

106. «Не бачено» - див. вище прим. 34-36.

111. І праотцеві, й любому нам Слову - Адамові і Христу.

125. Брісс, Парменід, Мелісс - давньогрецькі філософи.

127. Савелій (III ст.) і Арій (280-336) - засновники «лжеучень».

139. Донно Берто й сер Мартіне... - тобто перші зустрічні.


Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!