 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Зміст: "Божественна комедія" Перше, Місяцеве небо - Незрушність обіту і можливість його заміни - Піднесення на друге, Меркурієве небо - Юстініан 1] «Коли моя у полум'ї любові 2] Не по-земному сяє красота, 3] Аж очі в тебе знемогти готові,
4] То не дивуйся: бачення зроста 5] На досконалості і, як відкриє, 6] То на відкрите благо шлях верста.
7] Я бачу вже, як світло зазоріє, 8] Що в розумі твоєму зайнялось, 9] Як, бачивши його, любов замріє.
10] Коли ж її привабить інше щось, 11] Це лиш сліди, що ледве розрізняють, 12] Сліди од світла, що в віках знялось.
13] Запитуєш, чи добре заміняють 14] Нездійснений обіт святі діла 15] Й тоді гризоти душу обминають?»
16] Так Беатріче пісню почала 17] І, наче той, хто каже без зупинки, 18] Благе повчання далі повела:
19] «Дарунок найдорожчої оцінки, 20] Що добрий Бог в щедроті дав нам всім, 21] Оцінювати й визначати вчинки, -
22] Свобода волі та, що лиш самим 23] Усім розумним надана створінням 24] І надаватиметься тільки їм.
25] Тепер своїм ти дійдеш розумінням, 26] Що важить більш обіт од всяких мір, 27] Бо згоден Бог, як згоден ти сумлінням.
28] Але, уклавши з Богом договір, 29] Здаєш ти скарб понад усяку ціну, - 30] Моїм словам про нього ти повір!
31] Що може стати на його заміну? 32] Ти вже віддав від себе основне, 33] А з не свого ти як даси й частину?
34] Таке тут міркування головне. 35] Та церква зміни дозволя робити, 36] І це немов спростовує мене.
37] Тож не відходь од столу, хоч і ситий, 38] Бо страви нелегкої, що я дам, 39] Тобі інакше не перетравити.
40] Розкрий же розум свій моїм словам 41] І їх замкни: те не стає в науку, ¦ 42] Що ти, почувши, не сприймаєш сам.
43] Дві речі вкрай потрібні на розлуку 44] Із жертвуваним: це - саме воно 45] І між двома угода на спонуку.
46] Ця друга річ існує все одно, 47] Аж поки здійснюється; це про неї 48] Тобі казала я не так давно.
49] Тому-то править мусили євреї 50] Цю жертву завжди, хоч не раз вона 51] Була, як знаєш, не в вині й єлеї.
52] Суть іншої не дуже-то й складна, 53] І, певно, гріх ви б не такий зробили, 54] Коли б змінилась в ній речовина.
55] Та хоч би як тягар змінить хотіли, 56] А, взявши, мусите його нести, 57] Поки ключі не зрушні - з жовтим білий.
58] І всякий обмін, ти повір, пустий, 59] Якщо обміненого у новому 60] Не вмістиш, як чотири у шести.
61] Коли ж воно у значенні свойому 62] Аж перетягує ваги, тоді 63] Його не можна обмінять нікому.
64] В обітах, смертні, будьте ви тверді, 65] Але не обіцяйте необачно, 66] Як сталось Ієвфаєві-судді,
67] Що не сказав: «Вчинив я непробачно», - 68] А зле вчинив, і вряд стоять вони 69] Із грецьким тим вождем, що в війську лячно
70] Усі ридали, що з його вини 71] Як жертва Іфігенія вмирає, - 72] Й ридма ридали мудрий і дурний.
73] Хай кожен з християн себе смиряє, 74] Пером під вітром не летить у літ, 75] Не вірить, ніби все вода змиває.
76] У вас є Ветхий і Новий завіт, 77] Ще й пастирі церковні - вам єдиний 78] Показувати шлях на правди світ.
79] Не забувайте ж гідності людини, 80] Як пориватиме вас хіть на зле, 81] Щоб вас єврей не брав на сміх і кпини.
82] Не будьте, наче те ягня мале, 83] Що кила материне вим'я ссати, 84] Стрибає й бавиться, як Бог пошле».
85] Так Беатріче - маю те списати - 86] І погляди, палких жадань гінці, 87] Звелись у світ, яскравим сяйвом взятий.
88] її мовчання й зміна на лиці 89] В мого розсудку одібрали мову, 90] Що запитом лягла на язиці.
91] І як стріла влучає в здобич лову 92] В той час, коли ще тятива дзвенить, 93] У друге царство ми летіли знову.
94] Так владарка спахнула радо вмить, 95] Коли на світ цієї сфери стала, 96] Що не могло й світило так ясніть.
97] Якщо ж сама зоря торжествувала, 98] То що з собою я б робити став, - 99] Моя природа-бо така нестала!
100] Щось кинувши в прозорий рибний став, 101] Ти бачиш, як всі риби збились в кучі, 102] Гадають, що принаду ти їм дав, -
103] Так іскор тисячі - яркі, блискучі - 104] До нас збігалися й гукали всі: 105] «Ось хто зростить нам почуття найлуччі!»
106] По сяйній наближалися косі 107] За духом дух, на радощі багаті, 108] Осяяні в усій своїй красі.
109] Читачу, здумай: як слова початі 110] Тут увірвались би, то з дальших дій 111] Ніщо б не втиснуло в твій ум печаті.
112] І зрозумів би ти тоді хутчій, 113] Як прагнув я розмови з душ юрбою, 114] Лиш увійшла вона у погляд мій.
115] «О значений високою судьбою, 116] Уздриш ти вічного тріумфу трон 117] Ще до закінчення земного бою!
118] Ми в сяйві ясному небесних лон 119] Теж сяєм; як в собі ти хіть роздмухав 120] Спитать, хто ми, - ця хіть тобі закон», -
121] Сказав так хтось із благочесних духів, 122] А Беатріче: «Ти кажи, кажи 123] І вір їм, начебто богів ти слухав».
124] «Ти вбраний, бачу, в промінь нечужий, 125] Бо ллється він твоїм же чистим зором, 126] Всміхнешся - заяскріє до межі.
127] З'ясуй, благаю, хто ти й на просторім 128] Цім місці, світлий душе, став чому, 129] Від смертних вкритий світлом непрозорим?» -
130] Так проказав я сяєву тому, 131] Що мовило, й воно спахнуло лиском, 132] Немов зачувши ангельську сурму.
133] Як сонце, сховане надмірним блиском, 134] Вгорнулося у клуби світляні, 135] А спека випромінювалась диском, -
136] Свята ця постать радістю в ясні 137] Запнулась промені, прямі й навскісні, 138] Й, вкривалом вкрита, мовила мені...
139] А що - йде спів про це в наступній пісні. - - - Коментарі: 4. Бачення зроста... - зростає у Беатріче. 29. Здаєш ти скарб... - свободну волю. 35. Зміни - звільнення від обіту. 57. Поки ключі не зрушні - з жовтим білий - поки заміни обіту не дозволить церква. Білий і жовтий (срібний і золотий) ключі - символ церковної влади. 60. Як чотири у шести. - Новий обіт має бути суворіший проти попереднього. 66-68. Як сталось Ієвфаєві-судді... - За біблійною легендою, Ієвфай, суддя ізраїльський, дав обітницю Богові в разі перемоги над ворогами принести в жертву перше, що вийде йому назустріч з брами його двору. Назустріч судді вийшла його єдина дочка, яку він, виконуючи обітницю, і віддав смерті. Багато хто з середньовічних богословів (серед них Амвросій, Прокопій, Фома Аквінський та ін.) засуджували цей його вчинок. 69-72. Грецький вождь - Агамемнон, який приніс у жертву свою дочку Іфігенію, щоб боги послали потрібний йому вітер для походу проти Трої. 80. Як пориватиме вас хіть на зле... - як хіть до перемоги керувала Ієвфаєм і Агамемноном (пор. вище, прим, до 66-68 і 69-72). 87. Світ, яскравим сяйвом взятий... - схід. 93. Друге царство - Меркурієве небо. 95. Цієї сфери... - планети Меркурія. 117. До закінчення земного бою - тобто поки ти ще живий. 127-129. На просторім цім місці... - на Меркурії, закритому сонячним промінням од Землі.
Зміст: "Божественна комедія" Скачати книгу: "Божественна комедія" Джерело: http://ae-lib.org.ua/ Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия. Read also in English: The Divine Comedy Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
