|
|||
|
Зміст: "Божественна комедія" Коло восьме - Сьомий схов - Злодії 1] Пори тієї в молодому році, 2] Коли під Водолієм Сонце йде 3] І ночі дням здають частину моці,
4] Коли полотна паморозь кладе, 5] Мов білий брат її, в поля просторі, 6] Та довго їм не влежати ніде, -
7] У селянина ж порожньо в коморі, 8] То він іде й глядить, і бачить лан 9] Весь білий, і об поли б'є у горі.
10] Й вертається, в сумний запавши стан, 11] Але отямившися від удару, 12] Виходить знов і крізь надій туман
13] Він бачить: світ змінився, мов од чару, 14] І радісно береться знов до справ - 15] Попастися жене свою отару.
16] Так вчитель мій страху мені нагнав, 17] Як на виду побачив я морщини, 18] Та він бальзаму рані серця дав.
19] Уже ми вийшли на моста руїни, 20] Й звернув до мене вождь лице ясне, 21] Що перше в нього бачив край долини.
22] Він, озирнувши груддя кам'яне, 23] І, начебто порадившись з собою, 24] Розкрив обійми і обняв мене.
25] Мов хто не скінчив з справою одною, 26] А дальшу взяв уже до голови, 27] Так він, мене піднісши над стіною
28] Уступу, намічав уступ новий, 29] Казавши: «Став на цей ти камінь ногу, 30] Та перше спробуй, може, він кривий?»
31] Ніхто в плащі цю б не пройшов дорогу, 32] Бо ледве й ми повзли на брили з брил, 33] Він - легко, я ж спирався на підмогу,
34] Якби із цього боку шлях на схил 35] Не був коротший тих, що їх долають, 36] Як вождь - не знаю, я ж - позбувся б сил.
37] Але тому, що Лихосхови мають 38] Покатість до криничного жерла, 39] Виходить, що вони стіну здіймають,
40] Щоб не однакова увись була. 41] Там врешті ми спинились, де кремнистий 42] Стрімчак повис, як ламана скала.
43] Став подих в мене кволий та нечистий, 44] Поки спромігся я шпиля дістать, 45] І мусив стомлений на камінь сісти.
46] «Тепер не час тобі ледарювать, - 47] Сказав учитель; - слави ні перина, 48] Ні подушка не в силі дарувать.
49] Коли бере безславних домовина, 50] Вони такий же залишають слід, 51] Як дим в повітрі чи на хвилях піна.
52] Зведися ж: втому подолати слід 53] В душі, яка здолає зло природи, , 54] Як плоть важка не призведе до бід.
55] Ми маємо зійти на довші сходи; 56] Не досить нам лишити ці місця, 57] Якщо зі мною певно дійдеш згоди».
58] І звівсь я, вдаючи, ніби моя 59] Бадьорість більша, ніж була на ділі, 60] Й сказав: «Рушай, бо сповнивсь моці я!»
61] Ми вирушили по ще менш похилій 62] Урвистій скелі, по якій іти 63] Було ще важче, ніж на першій брилі.
64] Я розмовляв, щоб очі одвести, 65] Аж з ями голос раптом стало чути, 66] Та слів ніяк не міг я осягти.
67] То дивно, що не в силах був збагнути, 68] Бо ж на мосту стояв, якраз над ним. 69] А голос був розгніваний і лютий.
70] І я нагнувся, та очам живим 71] Крізь пітьму не пройти до дна жахного, 72] І я: «Учителю мій, перейдім
73] На другий бік, спустімся з мосту цього, 74] Бо хоч я звідси й чую - слух ступів, 75] Хоч і дивлюсь - не бачу ж я нічого.
76] У відповідь він мовив: «Я б хотів 77] Сказать, що хочеш чути: що високу 78] Слід просьбу вдовольнять без зайвих слів».
79] Зійшли із мосту ми із того боку, 80] Що поряд з восьмим сховом по стіні; 81] Цей схов явив картину нам широку:
82] І я побачив кублища страшні 83] Огидних змій; од негоді цієї 84] Ще й досі кров холоне у мені.
85] Не слав же, Лівіє, землі своєї, 86] Де крім амфесібен є тьма потвор: 87] Келідри, ченкри, якули, фареї.
88] Ні стільки гиді, ні подібний мор 89] Не стрінуться ні там, де ефіопи, 90] Ні там, де хвиль червоних чути хор.
91] Торуючи собі між гадів тропи, 92] Крутились голі тіні без надій 93] Знайти чи схови, чи геліотропи.
94] На грудях в них хвости й голівки змій 95] Сплітались, тиснучи із болем спину 96] І руки в'яжучи вузлом на ній.
97] Найближчому до нас в одну хвилину 98] Туди, де шия з пліч в живих стирчить, 99] Змія, вкусивши, упустила слину.
100] Скоріш, ніж О чи /хто начертить, 101] Спахнув він і згорів, весь обернувшись 102] На попіл за якусь коротку мить.
103] І тільки він розсипавсь, розметнувшись, 104] Прийшов цей попіл сам з собою в стик, 105] Ув образі колишньому зімкнувшись.
106] Учені знають часу певний лік, 107] Що Фенікс хоч вмира, та кров в нім свіжа, 108] Коли надходить п'ятисотий рік.
109] Лиш сльози ладанні - у нього їжа 110] Та ще амом, не зерно, не трава, 111] А нард і мирра - в нього смертна хижа.
112] Мов той, хто падає і охлява, 113] Коли його на землю біс жбурляє, 114] Чи закупорюється голова,
115] Коли ж підводиться, все оглядає, 116] Тяжким припадком зламаний цілком, 117] Дивується і, дивлячись, зітхає, -
118] Так грішник встав над попелу горбком. 119] О, Божий суд суворий надто з нами, 120] Раз безліч мук вділяє багатьом!
121] Мій вождь спитав, хто він і звідки саме; 122] І той: «Недавно я з Тоскани зміг 123] Потрапить до цієї злої ями,
124] Звіряче, не по-людськи я поліг. 125] Так, мулом справді був: Я Ванні Фуччі - 126] Звір, і Пістойя - гідний мій барліг».
127] І я вождю: «Нехай про дні він луччі 128] Розкаже нам, за віщо кари ці; 129] Я знав його лихим в благополуччі».
130] Перш грішник не вважав, що тут співці, 131] Але, на мене звівши очі вперті, 132] Від сорому змінився на лиці
133] Й сказав: «Що ти страждання зриш відверті, - 134] Це найлихіше у моїй судьбі 135] І навіть гірше від самої смерті.
136] Відмовити не можу я тобі, 137] Сюди-бо я попав як тать із татів, - 138] Взяв посуд з ризниці я, далебі,
139] А іншого в крадіжці звинуватив. 140] Та щоб цьому не дуже був ти рад, 141] Якщо на вихід ти надій не втратив,
142] Ти слух свій прихили для дальших рад: 143] В Пістойї спершу влада «чорних» згине, 144] Та свій Флоренція поновить лад.
145] Марс пари з долу Магрського підкине 146] У тучі, як вмістилища покар, 147] І буря разом з громом всюди рине;
148] Почнеться бій з подертим клоччям хмар, 149] Яке втече по Піхтовому полю, - 150] Там «білих» остаточний жде удар.
151] Кажу це, щоб тобі завдати болю». - - - Коментарі: 2. Водолій - сузір'я, в якому сонце перебуває останню третину січня і дві третини лютого. 5. Мов білий брат... - іній. 55. Ми маємо зійти на довші сходи. - Вони мають піднятися від центру Землі до вершини гори Чистилища. 56. Не досить нам лишити ці місця... - тобто піти від грішників - ще не досить. Треба самому досягнути внутрішньої досконалості. 85-87. У цій терцині перелічуються п'ять родів незвичайних змій, що, за оповіданням Лукана («Фарсалія», IX, 700-726), нібито водяться в Лівійській пустелі. 93. Геліотропи - темно-зелена яшма з червоними бризками. Ці камені нібито лікували укушених зміями і робили людину невидимою. 107-111. Фенікс. - Чудесний птах Фенікс, доживши до п'ятисот літ, в'є гніздо, устилає його нардом і миррою і помирає. З його праху народжується новий Фенікс. 125. Ванні Фуччі - позашлюбний син (тому він мул, тобто покруч, ублюдок) знатного пістойця Фуччі деї Ладзарі. Вій - активний прибічник «чорних» гвельфів. 1293 р. брав участь у пограбуванні ризниці Пістойського собору. Обвинуватили його приятеля, зовсім безвинного. Тоді Фуччі, що встиг сховатися, виказав своїх поплічників, і їх стратили. 126. Звір - таке було прізвисько Ванні Фуччі. 143. В Пістойї спершу влада *чорних» згине... - У травні 1301 р. партія «білих» вигнала з Пістойї партію «чорних». 144. Та свій Флоренція поновить лад. - В кінці 1301 р. партія «чорних» розгромила у Флоренції партію «білих». Серед вигнаних (січень 1302 р.) був і сам Дайте. 145-150. Марс пару з долу... - (вогненну пару, блискавку) - так названо Мороелло Маласпіна, володіння якого було в долині Магри. Він очолював сили «чорних», що виступили в 1302 р. проти Пістойї, останнього оплоту «білих», яку й було здобуто в 1306 р. Пророкування Ванні Фуччі подано в термінах середньовічньої метеорології. В повітрі точиться боротьба водяної пари з вогняною. Коли водяна пара скупчується навколо вогняної і стискає П, вогняна пара з силою виривається назовні, створюючи блискавку і викликаючи грім. Марс, бог війни (Мороелло), налітає з долини Магри, повитий парою, як подертий клоччям хмар (тобто оточений ворогами), і рине на Піхтове поле (середньовічні автори неточно застосовували цю назву до Пістойської області); бій вогненної пари з хмарами буде кривавий , і «білих» буде розгромлено. 151. Кажу це, щоб тобі завдати болю. - Тому, що Данте - «білий».
Зміст: "Божественна комедія" Скачати книгу: "Божественна комедія" Джерело: http://ae-lib.org.ua/ Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия. Read also in English: The Divine Comedy Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|