Пекло: Пісня 18

Зміст: "Божественна комедія"

Коло восьме (Лихосхови) - Обманщики тих, що не довірились - Перший схов - Звідники і спокусники - Другий схов - Підлесники

1] Є в Пеклі місце, зване Лихосхови,

2] Залізних тонів муром кам'яним

3] Оточене; таке ж воно й з основи.

4] А посередині, у долі тім,

5] Глибока та широка є криниця, -

6] Про неї я пізніше розповім.

7] У тому поясі, який тісниться

8] Поміж криницею й підніжжям скель,

9] Аж десять більших виїмів гніздиться.

10] Як силами навколишніх земель

11] Круг міста риють більші й більші ями

12] На оборону мурів та осель, -

13] Вид у ровів і тут такий же самий,

14] Як і по наших замках та містах:

15] Висять мости для ходу над ровами.

16] Так і по схилах тут, і по ровах

17] Із гострих скель проходи утворились,

18] Що до криниці свій проклали шлях.

19] Ми й стали тут, як скинуті лишились

20] Зі спини Геріона, і пішов

21] Поет наліво звідти, де спинились.

22] Йдучи, я вправо зрів новий захов,

23] Нових мучителів, нові страждання,

24] Які наповнювали перший схов.

25] Там чулось голих грішників ридання;

26] Багато з них назустріч нам ішло,

27] А інші - швидше нашого ступання.

28] Так римляни роздвоїли жерло

29] Моста на час святого ювілею,

30] Щоб тісняви між піших не було,

31] Й прочани струминою однією

32] До замку й до Петра туди текли

33] І другою вертали течією.

34] І тут, і там - я з хмурої скали

35] Спостерігав, як не один рогатий

36] Шмагав нещадно ззаду тих, що йшли.

37] Ах, перший же удар мастив так п'яти

38] Нещасним, що не важились вони

39] Ні другого, ні третього чекати.

40] Із тіней хтось наблизивсь до стіни,

41] І тут же я почав у думці ритись:

42] «Чи не здибавсь мені вже цей сумний».

43] Я зупинивсь, щоб краще роздивитись,

44] І мій вожай ласкавий дуже був,

45] Мені дозволив трохи відступитись,

46] Батожений цей голову нагнув,

47] Ховаючись, та прогадав, похмурий,

48] Бо я сказав: «І що ти цим здобув?

49] Ні, не змінив своєї ти натури,

50] Венедіко Каччанеміко; гріх

51] Який привів тебе на ці тортури?»

52] І тінь мені: «У підземеллях цих

53] Ти нагадав мені старі оселі

54] Й людей, моєму серцю дорогих.

55] Я той, хто раду дав Гізолабеллі

56] Повірить в те, що обіцяв маркіз.

57] То все брехня про зганьблені постелі.

58] З болонців не один я впав униз, -

59] Тут стільки наших загнано в закути,

60] Що чуєм ми силенну силу слів,

61] Які й од Савенни до Рено чути.

62] Якби цьому взнать докази схотів,

63] То скупість серця прагни не забути».

64] І чорт його тут батогом огрів,

65] Гукнувши: «Годі, бандуре огидний,

66] Вперед! На продаж тут немає дів!»

67] Я озирнувсь, де був учитель гідний,

68] І ми невдовзі з ним дійшли туди,

69] Де висувавсь уступ гребеневидний.

70] Ми легко піднялися до гряди

71] І рушили по ній у праву руку,

72] Лишаючи цю яму назавжди.

73] Коли звелись на мостову ми злуку,

74] Над шляхом, що був страдникам сумним,

75] Вожай сказав: «Постій і глянь на муку,

76] Яка тяжить над грішним людом цим,

77] Ти ще не бачив, що це тут за люди,

78] Бо йшов із ними в напрямі однім».

79] Під арку глянувши між скельні груди,

80] Відразу я помітив одного,

81] Що наче зневажав тягар осуди.

82] І вождь сказав без розпиту мого:

83] «Іде великий приклад страстотерпцям:

84] Ані сльози в очах сухих його.

85] Мов рицар виступає перед герцем!

86] Це той Ясон, що золоте руно

87] Узяв у колхів розумом і серцем.

88] Він перш до Лемносу привів судно -

89] А там порізали всі гнівноокі

90] Жінки чоловіків не так давно.

91] Пустивши в хід дари й слова високі,

92] Він звів там Ізіфілу чарівну,

93] Якою сестри зведені жорстокі,

94] Й лишив її вагітну й самітну.

95] Тож мука ця за гріх той знаменитий,

96] Ще й помста за Медею навісну.

97] Із ним ідуть всі інші дурисвіти.

98] Та досить роздивлятись перший діл

99] І тих, кого припало тут зустріти».

100] Туди ми вийшли вже, де другий схил

101] Перетинався стежкою вузькою,

102] Де на мосту лежав прадавній пил.

103] Тут чулись дужі пирхи над юрбою,

104] Що повнила собою другий рів

105] Й себе вдаряла власною рукою.

106] На вінцях же смердючий глей осів

107] Од випарів, що знизу йшли, зісподу,

108] І для очей нестерпні, й для носів!

109] Тут дно було тьмянисте, як в негоду,

110] Й, щоб яму всю належно озирнуть,

111] Мостом зійти ми мали по проходу.

112] Тих місць ми досягли, куди, мабуть,

113] Гній звезенб з усіх відхідків світу,

114] І грішники в тім смороді гниють.

115] І тінь побачив я суціль облиту,

116] Немов хто гряззю голову обдав,

117] Й не знать, чи має маківку він бриту.

118] Гукнув мені він: «Може, ти гадав

119] Побачити в мені найбільш брудного?»

120] І я йому: «Як вірно я вгадав,

121] Тебе колись я бачив, та сухого

122] Алесьйо ж бо Інтермінеллі ти,

123] Тож і дивлюсь: караєшся ти строго».

124] Й себе він по макітрі ну товкти:

125] «В усьому винні ті слова лестиві,

126] Що мій язик не втомлювавсь плести».

127] Сказав вожай мій: «Очі неслізливі

128] Вниз опусти й знайди в юрмі тісній,

129] Яка так терпить кари справедливі,

130] Бридку задрипу в сморіднім багні,

131] Що дряпає собі лице руками

132] І то підскоче, то впаде у гній.

133] Таїс-блудниця то з її речами.

134] Як мовив гість: «Чи я годжусь тобі?»

135] Вона: «Ти чудо між чоловіками!»

136] Та досить бачили ми в цій юрбі.

- - -

Коментарі:

1-20. Лихосхови - восьме коло Пекла, широкий кільцеподібний пояс пекельної воронки, оточений крутою стіною обриву. Він зборознений десятьма концентричними сховами (ямами), відділеними один від одного валами. В напрямі до центру Лихосхови - похиле місце, так що кожний наступний схов і кожний наступний вал розміщені трохи нижче від попередніх і зовнішній, увігнутий укіс кожного схову вище внутрішнього, вигнутого укосу. Перший числом вал прилягає до колової стіни. В центрі чорніє глибока криниця, на дні якої лежить останнє, дев'яте коло Пекла, крижане озеро Коціт. Понад тими темними сховами, тобто від колової стіни до цієї криниці, йдуть радіусами скелі, перетинаючи схови і вали, причому над сховами вони вигинаються у вигляді мостів.

25-27. У першому схові грішники йдуть двома зустрічними потоками, їх шмагають чорти, і тому вони ступають швидше, ніж Дайте і Віргілій. Зовнішній, найближчий до поетів ряд рухається їм назустріч. Це - звідники, які спокушали жінок для інших. Внутрішній, дальший ряд іде в тому ж напрямі, що й поети. Це - спокусники, що спокушали жінок для себе.

28-33. Так римляни... - В 1300 р. папа Боніфацій VIII, щоб підняти престиж церкви і поповнити папську казну, оголосив перший церковний «ювілей», що привернув величезну кількість паломників, тому що всім богомольцям обіцяли відпустити гріхи. Щоб уникнути затору (тісняви), міст Святого ангела було поділено надвоє вздовж: по один бік ішли до собору святого Петра, лицем до замку Святого ангела, а по другий - назустріч, до пагорба Монте-Джордано.

50. Венедіко Каччанеміко - глава болонських гвельфів (пом. 1302). Дайте, очевидно, вважав, що в 1300 році його вже не було серед живих.

55-56. Я той, хто раду дав... - Венедіко Каччанеміко продав свою сестру Гізолабеллу маркізові Феррарському Обіццо II чи Адзо VIII.

59-61. Тут стільки наших... - В Пеклі скупчилось більше звідників-болонців, ніж лишилось живих болонців на землі. Болонья, з її своєрідним діалектом, розташована між ріками Савеною і Рено.

83-96. Іде великий приклад страстотерпцям... - Ясон, проводир аргонавтів, по дорозі в Колхіду по золоте руно приплив на острів Лемнос, де незадовго до того жінки, розгнівані холодністю своїх чоловіків, повбивали їх. Тут він спокусив молоду царицю Ізіфілу, яка при винищенні мужчин обманула подруг, врятувавши свого батька, царя Фоанта, і допомогла йому покинути острів. Ясон залишив Ізіфілу вагітною, зрадивши її заради колхідської царівни Медеї, до якої потім теж охолов, покохавши Креусу.

122. Алесьйо Інтермінеллі із знатного луккського роду, помер незадовго до 1300 р.

Зміст: "Божественна комедія"

Скачати книгу: "Божественна комедія"

Джерело: http://ae-lib.org.ua/

Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия.

Read also in English: The Divine Comedy

Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!