|
|||
|
Зміст: "Божественна комедія" Коло четверте - Плутос - Скнари і марнотратники - Фортуна - Коло п 'яте - Стігійське болото - Гнівні 1] «Папе Сатан, папе Сатан алеппе!» - 2] Завів так Плутос голосом хрипким, 3] І мій мудрець, що знав усе в цім склепі,
4] Мене розрадив: «Хоч би й надто злим 5] Був звір, а все ж не втрима на запорі 6] Від тебе переходу колом цим».
7] А далі товстогубій злій потворі 8] Промовив він: «Проклятий вовче, цить! 9] Бо задихнешся, як смертельно хворі.
10] Не без причин в безодню він стремить: 11] Так хочуть там, де військо Михаїла 12] Взялось пиху насильницьку зломить».
13] І як під бурю падають вітрила, 14] Коли зламалась щогла на кормі, 15] Так хижа твар звалилася безсила.
16] І далі ми пішли по цій тюрмі, 17] В четверте коло, до провалля ближче, 18] Де зло всесвітнє скублилось у тьмі.
19] О правосуддя Боже! Хто б міг вище 20] Накупчити страждань, ніж я уздрів! 21] І чом душа стає гріхам за грище!
22] Як хвиля, кинувши Харібди зів, 23] Біжить назад і інші б'є з розгону, - 24] Так люд не шкодував тут кулаків.
25] Я бачив люд з найбільшого загону, 26] Примушених з усіх боків штовхать 27] Грудьми й всім тілом кляту перепону.
28] Тут люто пхала одна одну рать 29] І вантажі носила з ревним криком: 30] «Чого їх кидати?», «Чого збирать?» -
31] Так рухались похмурим колом диким, 32] І кожен тяг у протилежний бік 33] З гучним тим самим безсоромним кликом.
34] А, на серединний прийшовши стик, 35] Вертали знову битися жахливо, 36] І я, не в силі здержати язик,
37] Сказав: «Учителю, з'ясуй це диво: 38] Чи часом не тонзурники всі ті, 39] Із лисинками, що від нас наліво?»
40] І він: «В своєму першому житті 41] Усі вони були на розум косі 42] Й не знали міри в їжі і в питті,
43] Тож по-собачому хрипкоголосі, 44] Вертають, вивергаючи лайки, 45] Всередину із крайніх точок осі.
46] В тих, в кого на тонзуру маківки 47] Поголені - у пап, у кардиналів, - 48] Найбільш скарбів заховано в мішки».
49] І я: «В цій, вчителю, картині жалів 50] Я добре розпізнати мав би тих, 51] Кого порок іще недавно вжалив».
52] І він: «Ти марних не чекай утіх: 53] Гидке життя спотворює собою 54] До невпізнанності обличчя їх.
55] Вони на суд останній прийдуть з бою: 56] Той стисне кулаки й проклін пошле, 57] Цей голою заблиска головою.
58] Бо ті, хто зле збирав, хто тратив зле, - 59] Приречені на чвари проклятущі, 60] І всяке їм картання - замале.
61] Ти бачиш, сину, як скороминущі 62] Дари Фортуни чинять людям зло, 63] На бійки спонукаючи найдужчі.
64] Все злото, що під місяцем було 65] Чи є, душі хоча б одній-єдиній 66] Спокою ні на хвилю б не дало.
67] «Учителю, - спитав я, - благостині! 68] Яку Фортуну ти згадав мені, 69] І як із рук її все благо лине?»
70] Озвався він: «О витвори дурні! 71] Яке ж бо вас невідання вразило! 72] Думки тобі відкрию неясні.
73] Той, хто ширяє в світі мислю сміло, 74] Небесні сфери сотворив і їм 75] Дав рушіїв, щоб все навкруг світило.
76] Усюди світлом ширячись сяйним, 77] А серед людства діло це - наснага 78] Тій, хто владає таланом земним,
79] Щоб всі передавав минущі блага 80] Народ народові, сім'ї - сім'я, 81] Бо меншає в людей з літами спрага.
82] Той кориться, цей силою сія 83] За присудом тієї, що з ділами 84] Весь час таїться, як в траві змія.
85] І, високо літаючи над нами, 86] Вона провидить, судить і вершить 87] Нарівні з іншими всіма богами.
88] У ній ніщо на місці не стоїть 89] І зміни одна одну обганяють, 90] Нове-бо виникає кожну мить.
91] І от її усі лиш розпинають, 92] Замість палку складати дяку їй, 93] І заповзято й дружно проклинають.
94] Вона ж в незмінній радості благій 95] Співає з ангелами нам із далі 96] І крутить кулю в благості своїй.
97] Проте спустімось на ще більші жалі, - 98] Заходять вже зірки, які стреміли вверх, 99] Коли я рушив; поспішімо ж далі.
100] Пройшли ми колом тим на самий верх, 101] Звідкіль стікав ручай, зникавши в рові, 102] В якому промінець останній мерк
103] В воді, скоріше чорній, ніж багровій. 104] І ми зійшли в провалину саму, 105] Ідучи вслід похмурому струмкові.
106] Збігаючи в ненависну пітьму, 107] Спливала річка, наче під ворота, 108] Під те багно, що Стікс ім'я йому.
109] Я, придивившись, що то за сквернота, 110] Побачив тіней голих гурт тісний, 111] Занурений в драговину болота.
112] Не лиш руками билися вони, 113] А й головою, і грудьми, й ногами, 114] А хто й зубами гризся, навісний.
115] Мій добрий вчитель: «Сину, перед нами 116] Це душі тих, кого вразила лють, 117] А ще до того знай: під струминами
118] Багато душ у смороді гниють, 119] Окіл бентежать зойками гучними 120] Й колишуть, як ти бачиш, каламуть».
121] Стогнали в твані тонучі: «Були ми 122] У траурі на сонячній землі, 123] Нам душу сповивали чорні дими,
124] Й терзаємось у смороді, в гниллі». 125] Так виливали, кумкаючи, муку, 126] Інак не в силі висловить жалі.
127] Відмірявши значну дугу по луку, 128] Між річкою й болотом серед мли, 129] На тих дивившись, хто ковтав багнюку,
130] Високої ми вежі досягли. - - - Коментарі: 1. «Папе Сатан»... - можливо, це звертання до Сатани як до верховної пекельної влади, так би мовити, пекельного папи. Як видно з pp. 3-12, Віргілій розуміє ці загадкові для інших слова. 11. Михаїл - архістратиг, який в «Апокаліпсисі» скидає з неба Сатану і його військо. 22. Харібда - вир, утворений зустрічними течіями в Мессінській протоці, біля сіцілійського берега, проти Сцілли (мис Шільйо) на італійському березі. 62-96. Фортуна - римська богиня долі і випадку (у грецькій міфології Тіха). Віргілій докоряє Данте за його помилкову думку, ніби з рук Фортуни «все благо лине» (р. 69), і пояснює, що вона лише виконує справедливу Божу волю. Бог, що «небесні сфери сотворив і їм дав рушіїв» (р. 74-75), тобто ангелів, які керують обертанням небесних сфер і передають їм силу впливу на земне життя. У кожній із згаданих небесних сфер, - пояснює він далі, - є своє ангельське коло. Земним же щастям розпоряджається Фортуна; тут вона повновладна і кружляє «нарівні з іншими всіма богами» (р. 87). 98. Заходять вже зірки... - Коли поети вирушили в дорогу (П. І, 136; II, 5), зірки підіймались від сходу до середини неба. Тепер вони почали схилятись до заходу, тобто минула північ.
Зміст: "Божественна комедія" Скачати книгу: "Божественна комедія" Джерело: http://ae-lib.org.ua/ Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия. Read also in English: The Divine Comedy Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|