 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Зміст: "Божественна комедія" Третє коло - Гнівливі - Вихід з диму - Сходження в четверте коло 1] Згадай, як в Альпах потрапляв, читачу, 2] Ти в хмару й наставала сліпота, 3] Що всю породу відзнача кротячу;
4] Й коли густа, волога пара та 5] Нарешті рідшала і мерехтіла 6] Ясного сонця смуга золота, -
7] То уявляв уже ти лик світила, 8] Як я уздрів цю силу вогняну, 9] Коли на заході вона світила.
10] Я руку вчителя свого міцну 11] Вчував, виходячи з тієї тучі. 12] Вже низ гори готовий був до сну.
13] О ти, уяво! Мчиш мене на кручі, 14] Й нічого в захваті не чую я, 15] Хай з сотень сурм оркестри б'ють могучі.
16] Тебе хто зрушить, як мовчить чуття? 17] Та зрушить світло, небесам властиве, 18] А Божа воля вишле з небуття.
19] Обернення на пташку нечестиве, 20] Щонайгарнішу між пташок-співух, 21] Враз уявилося мені мінливе.
22] Та, зосередившись в думках, мій дух 23] Від мене все стороннє геть відкинув 24] І зовсім знечутив мій зір і слух.
25] В уяві десь розіп'ятий пролинув, 26] Що клекотіли в нім зневага, гнів, 27] Пиха, і, нерозкаяний, він гинув.
28] А поруч грізний Артаксеркс сидів 29] Із вірною Есфір'ю й Мардохеєм, 30] Славетним щирістю і діл, і слів.
31] Пропали цар з царицею, з євреєм 32] Та з Аманом, як пара пропада, 33] Коли потік всихає, вкритий глеєм.
34] Лавінія з'явилась молода 35] В сльозах, із зойком: «Ой яка з тобою, 36] Владарко-мати, скоїлась біда?
37] Щоб не було розлуки із дочкою, 38] Себе ти вбила - й розлучились ми, 39] І не когось - тебе нема зі мною!»
40] Як під нежданим світлом сон німий 41] Ховається в кутки, мов звір до пущі, 42] Вмираючи із залишками тьми, -
43] Так зникли привиди скороминущі, 44] Коли засяло, мов зоря якась, 45] Яскравіша, ніж в нас зірки найдужчі.
46] Вдивлявсь я в даль, що вільно простяглась, 47] Та голос мовив: «Тут є шлях нагору», - 48] Й моя увага вмить перенеслась.
49] Він гостроти надав моєму зору 50] Й бажання глянути на вістуна, 51] І в далину я озирнувсь прозору,
52] Але, як зіркість слабшає ясна, 53] Коли виходить сонячне палання, - 54] Ослабла так і в мене враз вона.
55] «Божественний цей дух не жде благання, 56] А любо вказує, що стежка там, 57] Сам, як завжди, ховаючись в сіяння.
58] Він робить те, що слід робити й нам: 59] Той, хто чекає на смиренну мову, 60] Ладен уже відмовить прохачам.
61] Хай ноги коряться звертання слову! 62] Скоріш ходім, завидна щоб дійти, 63] А то світанку ждати мусим знову».
64] Так вчитель мовив, повен чистоти, 65] І тільки я на сходинку квапливо 66] Ступнув, щоб швидше верха досягти,
67] Вчув обвів крил і мову чарівливу: 68] «Блаженні миротворці, бо в серцях 69] У них нема ненависного гніву».
70] Останній промінь, вказуючи шлях 71] Для ночі, високо в зеніт піднявся, 72] І зорі заблищали в небесах.
73] «О доблесте, чом я без сил зостався?» - 74] Казав собі я сам, бо відчував, 75] Як поступово з сходів уступався.
76] Нового кола східець там сягав, 77] Де стали ми, мов корабель на ріні, 78] Коли до берега свого він став.
79] Я вслухався, чи може звук долине, 80] А то злетить іздалека луна, 81] І вчителеві мовив по хвилині:
82] «Яка покутується тут вина, 83] Мій добрий батьку? Хай ослабли ноги, - 84] То в мене, в тебе ж мова ще міцна».
85] І він: «Карає мляву до незмоги 86] Любов до блага - зміцнення її, 87] Бо ледар ледь веслом б'є шлях вологий.
88] До мене приверни думки свої 89] І, поки стоїмо, плоди чудовні 90] Збереш - од слів моїх урожаї.
91] Творець і твір любові завжди повні, - 92] Почав він, - знаєш, сину, цей урок - 93] В одміні чи природній, чи духовній.
94] У першої немає помилок, 95] А друга чи у виборі, чи в силі 96] Зробити легко може хибний крок.
97] Та поки в неї є високі цілі, 98] Низькі ж не тиснуть душу без кінця, 99] Тоді гріховні втіхи їй не милі.
100] Коли ж вона до зла веде серця 101] Або захоплює їх понад міру, 102] То твір тоді іде проти творця.
103] Ти бачиш, отже, що любов ту щиру 104] Слід розглядать як вічне джерело 105] І блага й зла, яке ламає віру.
106] Любов ця відганяє завжди зло 107] Од любого; тому й створіння Боже 108] Себе зненавидіти б не могло.
109] А створена істота буть не може 110] Не зв'язана з Творцем міцним зв'язком, 111] І їй ненавидіть його негоже.
112] Отож ця думка правильна цілком. 113] Крізь вашу твань в любові шлях троїстий, 114] Любиме ж зло - для ближнього є злом.
115] Той сподівається ще вище сісти, 116] Як шани хтось позбудеться й жезла 117] І втратить владу й одяг урочистий.
118] Той, щоб од нього слава не пішла, 119] Бо хтось до неї буцім став моститись, 120] Йому найгіршого бажає зла.
121] А той од кривд не знає, де подітись, 122] Ненавидить когось палким чуттям 123] І дихає жадобою помститись.
124] Потрійна ця любов каралась там, 125] Внизу. Я ж мову присвячу любові, 126] Яка ганьбить ті блага зіпсуттям.
127] Всі, блага прагнучи на кожнім слові, 128] Щоб душу заспокоїти в житті, 129] Його шукать собі хоч де готові.
130] Холодні, мляві, неретельні, ті, 131] У кого в серці забарне горіння, 132] Спокутують отут, по каятті.
133] Ще благо є - без щастя, без радіння, 134] Воно не є щасливим та ясним, 135] І не благі в нім суть, плоди й коріння.
136] Любов, що надто упада за ним, 137] Спокутується в колах трьох горішніх, 138] А що їм дано, трьом шляхам смутним, -
139] Я не скажу: побачиш сам на грішних». - - - Коментарі: 19. Обернення на пташку нечестиве - натяк на міф про обернення Прокни на солов'я (див. прим. Ч. IX, 14). 28-33. А поруч грізний Артаксеркс сидів... - Аман, наближений персидського царя Артаксеркса, гнівний на Мардохея, задумав його повісити і вигубити всіх іудеїв. Але цариця Есфір, іудеянка, зламала його задум, і цар велів розіпнути Амана на дереві, призначеному для Мардохея (Бібл.). 34-39. Лавінія, дочка Амати і царя Лацію - Латіна. Батько посватав її за троянського вождя Енея, а мати хотіла видати за Турна, царя ру-тулів. Дивлячись на битву троянців з рутулами і гадаючи, що Турна вбито, Амата повісилась (Ен. VII, 249-474; XII, 593-613). 91-114. Віргілій викладає вчення про любов як джерело добра і зла. 115-139. Схема побудови Чистилища: Кола І, II, III - любов, що завдає зла іншим (пиха, заздрощі, гнів). Коло IV - недостатня любов до істинного блага (байдужість). Кола V, VI, VII - надмірна любов до несправжніх благ (користолюбство, обжерливість, любострастя).
Зміст: "Божественна комедія" Скачати книгу: "Божественна комедія" Джерело: http://ae-lib.org.ua/ Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия. Read also in English: The Divine Comedy Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
