|
|||
|
Зміст: "Божественна комедія" Передчистилище - Душі вмерлих, не примирених з церквою - Король Сицилії Манфред 1] Коли переполох, для душ нежданий, 2] По всій рівнині розпорошив тих, 3] Що йшли на шпиль, для розуму жаданий,
4] Я притуливсь до друга днів моїх - 5] Без нього що робив би я з судьбою? 6] І як би вийшов з мандрувань тяжких? -
7] І вчув, що він обурений собою, 8] Святе сумління - як найтонший слух! 9] Вина й мала стає йому тяжкою.
10] Коли ж нарешті він притишив рух, 11] Поважність звичну повернувши крокам, 12] То мій розгублений спочатку дух
13] Згадав мету, що втратив ненароком, 14] І от я очі звів на дивогляд - 15] Він в небо муром зводився широким.
16] Проміння, червоніючи позад, 17] Переді мною зникло на стежинці, 18] Як перед найгустішою з завад.
19] І, боячись лишитись наодинці, 20] Я озирнувсь, - аж по землі крутій 21] Лежала лиш переді мною тінь ця.
22] Мій захисник сказав: «Кинь, сину мій! 23] Чого це обдивлятись закортіло? 24] Чи я не тут? Чи не вожай я твій?
25] Де нині вечір, мир знайшло там тіло, 26] Що відкидало тінь мою хоч де 27] Й не в Бріндізі - в Неаполі спочило,
28] І от від мене тінь вже не впаде. 29] Хай вигляд хмар тебе сильніш вражає: 30] На промінь промінь тіні не кладе.
31] І хоч небесна сила полишає 32] У тілі біль і студінь навісну, 33] Та саме як - розкрити не бажає.
34] Закрито й іншу людям таїну - 35] Збагнуть її лиш дурня вабить мрія! - 36] Як три особи містять суть одну.
37] Тому й лишайся, людський роде, з quia! 38] Якби ти міг здійснить свої ждання, 39] То понести не мусила б Марія.
40] Ти бачив тих, що ждали навмання, 41] Але натомість, волею Закона, 42] Засуджені на вічне незнання.
43] Кажу про Арістотеля, Платона 44] І багатьох ще». Тиша залягла, 45] Й чоло поникле вкрила дум запона.
46] Нарешті стежка до гори звела. 47] Перемогти ці урвища могучі 48] Нога найдужча, певне б, не змогла.
49] З Турбії стежка в Лерічі по кручі 50] Здалася б і широка, і пряма 51] Проти цієї кам'яної кучі.
52] «Шукать дороги тут, либонь, дарма, - 53] Учитель вимовив, - яка б до стелі 54] Тих довела, у кого крил нема».
55] І от коли він в думи невеселі 56] Заглибився, понуривши чоло, 57] Я ж озирався навкруги на скелі, -
58] Побачив я ізліва, як ішло 59] До нас багато духів так повільно, 60] Що руху вздріти око не змогло.
61] Я мовив: «Вчителю, поглянь-но пильно - 62] Он рада йде; то може б, ти спитав, 63] Коли стежок не знаєш безпомильно».
64] Поет зирнув і лагідніш сказав: 65] «Ходім до них, бо їхні кроки важчі. 66] Ти, сину, сумніви свої зостав».
67] Були вони далеко: мовив краще - 68] Коли ми кроків з тисячу пройшли, 69] Лишалась відстань, як кидок із пращі.
70] Та ось вони спинились край скали, 71] Мов ті, що стали раптом у ваганні 72] І зовсім розгубилися були.
73] «О ви, померлі в добрім сподіванні! - 74] Віргілій вигукнув. - Хай мир благий, 75] Яким усі ви марите в єднанні,
76] На гору шлях підкаже до снаги, 77] Бо зволікання гірше, ніж удари, 78] Для тих, що час їм надто дорогий».
79] Як перша із овець іде з кошари, 80] Позаду ж всі - за одною одна 81] Із простої й сумирної отари,
82] Те саме й інші роблять, що вона, - 83] На спини лізли б, якби та спинялась, 84] Хоч їм причина зовсім не ясна, -
85] Так перша з душ до нас тут приєдналась - 86] Печаткою чесноти на чолі 87] Вона й серед щасливців одрізнялась, -
88] Та глянувши, що сонця до землі 89] Моя особа зовсім не пустила 90] І тінь лягла праворуч по скалі,
91] Вона спинилась, потім одступила, 92] І кожна з тих, що натовпом густим 93] Позаду йшли, те ж і собі зробила.
94] «Без вашого питання відповім, 95] Що тіло це людське - живого роду, 96] Тому-то й рвуться промені на нім.
97] Ви не дивуйте на його свободу, 98] Бо дозвіл він дістав на небесах 99] І хоче подолати перешкоду», -
100] Сказав поет, і у таких словах 101] Всі духи радили: «Ходімо з нами», - 102] J з радістю показували шлях.
103] Один з них мовив: «Як ідеш з мерцями, 104] Мені увагу приділи живу, - 105] Чи не стрічав мене поміж бійцями?»
106] Оглянув постать я, мені нову: 107] Він був русявий, гарний і рухливий, 108] Та шрам надвоє розтинав брову.
109] Не розпізнав я, хто цей дух вродливий; 110] Той мовив: «Глянь-но! - Показав перед, 111] Де в грудях зяяв розруб страхітливий,
112] І посміхнувсь, додавши: - Я Манфред, 113] Констанци рідний внук, імператриці. 114] Прошу, як вирвешся із цих тенет,
115] У доні будь, в сім'ї, де міг родиться 116] Блиск Арагону і Сицилій блиск, 117] І правді всій допоможи розкриться.
118] Як збив мене з коня ворожий тиск, 119] Я вдавсь до того, хто крізь рани бачив 120] Мого життя уже пригаслий приск,
121] В сльозах благав, щоб він мене пробачив, 122] Бо вельми щедрі руки в Доброти 123] Для тих, хто шлях свій каяттям позначив.
124] Якби козенцький пастир зміг не йти 125] Виконувати Климента веління, 126] А глянув би в Господній лик святий, -
127] При Беневенто й досі жерло б тління 128] Побіля мосту прах моїх кісток 129] Під вартою важенного каміння.
130] А так їх мочить дощ, вкрива пісок 131] Над Верде, за кордоном, і зотліють 132] Із тягарем обернених свічок.
133] Але не сильно так прокляття діють, 134] Щоб вічна не вернулася любов, 135] Аж поки в нас надії зеленіють.
136] Хто без відпущення з життя пішов, 137] Хоч і розкаявся в хвилину смерті, 138] Зайти не може під святий покров
139] Аж тридцять строків, поки був упертий 140] В провинах протягом десятиліть, 141] Як присуду молитвою не стерти.
142] Тепер добрав ти сам, як звеселить 143] Констанцу розповідь твоя про мене, - 144] Де стрів мене й за що їй слід молить.
145] Молитва там - розправить тут рамена». - - - Коментарі: 25-27. Тіло Віргілія, який помер 19 року до н. є. в Бріндізі, було поховане, за повелінням Августа, в Неаполі - де нині вечір. 36. Як три особи містять суть одну - натяк на християнський догмат про триєдиність Бога. 37. Quia («тому що») - латинський термін середньовічної схоластики, що означає опис життєвих явищ без дослідження їх причинних зв'язків, яке позначалося терміном «propter quia» («через що») Зміст Віргілієвих слів: «Людський рід не повинен заглиблюватись у з'ясовування причин життєвих явищ. Слід обмежуватись тільки зверхнім описом навколишньої дійсності». 39. То понести не мусила б Марія - тобто Христос не мав би потреби для спасіння людства сходити на землю у вигляді Маріїного сина Ісуса. 40-44. Віргілій згадує дохристиянських мудреців та філософів, таких як Арістотель, Платон та інші (між ними й сам Віргілій), які волею Закона, тобто Бога, не змогли спізнати істини. 49. Турбія і Ле'річі - крайні пункти гористої місцевості між Генуєю і Ніццою на побережжі Лігурійського моря. 103-145. Манфред (1231-1266) - король Неаполя й Сицилії (з 1258 р. до смерті), син Фрідріха II, внук імператора Генріха VI і Костанци, непримиренний ворог папства, відлучений від церкви. Загинув під Бе-невенто у бою з Карлом І Анжуйським, посланим проти нього папою. 115-116. У доні будь... - дочка Манфреда, на ім'я також Костанца, вдова Педро III Арагонського, мати королів Арагону і обох Сицилій (від неї народився блиск Арагону і Сицилій блиск). 117. І правді всій допоможи розкриться - тобто розвій тьму брехень про те, що Манфред, нібито як відлучений від церкви, перебуває в Пеклі. Дуже показово і характерно для послідовно гібелінської позиції Данте, що серед душ Чистилища, які рано чи пізно неодмінно всі ввійдуть у Рай, поет ставить на перше місце серед військових і державних діячів саме проклятого римською курією Манфреда. 124-131. Манфреда було поховано побіля мосту Беневенто. Кожен воїн королівського війська поклав камінь на його могилу, так що виріс цілий пагорб і король спочивав під вартою важенного каміння. Архієпископ міста Козенци, Бартоломео Піньятелло, виконуючи заборону папи Климента IV давати притулок навіть трупові відлученого Манфреда, наказав вийняти його з-під каміння й перенести за межу архієпископської парафії на другий берег річки Верде. 132. Із тягарем обернених свічок. - Під час обряду відлучування священики гасили свічки, швидко обертаючи їх ґнотом униз.
Зміст: "Божественна комедія" Скачати книгу: "Божественна комедія" Джерело: http://ae-lib.org.ua/ Читайте также на русском: Данте Алигьери. Божественная комедия. Read also in English: The Divine Comedy Lesen Sie auch in Deutsch: Göttliche Komödie
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|