Християнська бібліотека. Бакіта розповідає про своє життя. Частина третя. Хронологія життя сестри Бакіти. Християнська бібліотека. Бакіта розповідає про своє життя.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Частина третя. Хронологія життя сестри Бакіти
   

З книги Бакіта розповідає про своє життя

близько 1869 р - народилася в районі Дарфур, Судан (Зібр. док. 265, 614)

1878 р. викрадена арабськими работорговцями і продана на невільничому ринку. Втекла, була піймана і знову продана, згодом перепродана, на цей раз генералу турецької армії.

1882 р. разом з сім'єю генерала покинула Ель Обейд і прибула в Хартум.

1883 p. куплена італійським консулом у Хартумі Калістом Леньяні.

1885 р. привезена до Італії й подарована пані Туріні Мікелі.

1889 р. 29 листопада. Не погодилася повернутися на батьківщину й залишилася в катехуменаті Сестер Каносіянок у Венеції.

1890 р. 9 січня. Прийняла таїнство хрищення, миропомазання і причастя з рук кардинала Домініка Аґостіні.

1893 p. 7 грудня. Вступила до новіціяту Сестер Дочок Милосердя у Домі катехуменату.

1896 р. 8 грудня. У свято Непорочної Діви Марії склала свої перші обіти у Вероні.

1902 р. переведена у Скіо, вул. Фузінато, 51.

1910 р. Скіо. Сестра Йозефіна Бакіта пише спогади про своє життя.

1927 р. 10 серпня. Склала довічні обіти в Венеції.

1936-1938 pp. переведена у Вімеркате, в Дім новіціяту Сестер-Каносіянок.

1947 р. 8 лютого. Закінчила свій земний шлях.

1955-1957 pp. початок процесу беатифікації Бакіти в м. Віченца.

1968-1969 pp. другий етап процесу беатифікації.

1969 p. 25-29 вересня. Ексґумація тіла Бакіти і його перенесення з міського кладовища Скіо до церкви Інституту Дочок Милосердя на вул. Фузінато, 51.

1978 p. 1 грудня. Папа Іван Павло II проголосив декрет про героїзм чеснот раби Божої Йозефіни Бакіти.

1991 р. 6 липня. Папа Іван Павло II проголосив декрет про її зачислення до блаженних.

1992 р. 17 травня. Папою Іваном Павлом II Бакіта була проголошена блаженною.

1993 р. 10 лютого. Папа Іван Павло II в Хартумі. Настоятелька Дочок Милосердя, мати Еліде Теста, передала погруддя й урну з мощами блаженної єпископові Хартуму монс. Гавриїлу Зубеір Вако та усім єпископам Судану.

Бакіта розповідає про своє життя

[ Повернутися до змісту книги: Бакіта розповідає про своє життя ]

[ Скачати книгу: Бакіта розповідає про своє життя ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!