 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
З книги Бакіта розповідає про своє життя Одного разу моя мама вирішила піти у поле, де у нас було багато плантацій і худоби, щоб перевірити, чи всі робітники виконували свої обов'язки, узявши нас, дітей, разом зі собою. Найстраша ж почувалася не зовсім добре і попросила залишити її вдома разом з найменшою сестрою. Уже будучи в полі, ми здалека почули крик і шум, й кожен з нас зрозумів, що у селище прийшли ловці за невільниками. Ми тут же повернулися додому. Яким же великим був наш біль, коли від переляканої, тремтячої дитини ми почули, що грабіжники забрали з собою нашу найстаршу сестру, а їй самій ледве вдалося сховатися за стіною зруйнованої хати. Якби не це, не бачити би нам і малої. Я і сьогодні живо пригадую, як у розпачі плакала мама, й ми разом з нею. Увечері, повернувшись після роботи, про нещастя довідався батько. Розлючений, разом зі своїми робітниками він одразу ж подався на пошуки. Але даремно. Про нашу бідну сестру ми так більше нічого й не чули. Таким було моє перше страждання, а скільки їх на мене чекало пізніше!
[ Повернутися до змісту книги: Бакіта розповідає про своє життя ] [ Скачати книгу: Бакіта розповідає про своє життя ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
