У яких випадках вживання алкоголю і наркотиків є тяжким гріхом?

ПИТАННЯ: коли алкоголь і наркотики є матерією тяжкого гріха? Де межа? Адже помірне споживання спиртних напоїв не гріх. А вживання маріхуани раз на місяць, кажуть, покращує кровообіг. І до якої заповіді відноситься споживання алкоголю і наркотиків?

ВІДПОВІДЬ: зловживання алкоголем і наркотичними речовинами суперечить п'ятій заповіді - «Не вбивай». Ця заповідь наказує також охорону здоров'я - як свого, так і інших людей.

Про це ми можемо прочитати в Катехизмі Католицької Церкви. У ньому однак тема алкоголю порушується в зв'язку з діями, які можуть наразити на небезпеку недоторканості оточуючих. «Доброчесність стриманості, - стверджується в Катехизмі, - спонукає до того, щоб уникати будь-яких надмірностей, зловживання їжею, алкоголем, тютюном і ліками. Ті, хто в стані сп'яніння або через надмірне захоплення швидкістю ставить під загрозу безпеку інших і свою власну на дорогах, в морі або в повітрі, бере на себе тяжку провину» (2290).

Не будучи богословським трактатом, Катехизм Католицької Церкви стисло про це говорить. Але в богословських і катехитичних посібниках пияцтво як таке перераховується серед тяжких гріхів, навіть коли воно не завдає безпосередньої шкоди оточуючим. Святий апостол Павло у посланні до Галатів відносить пияцтво до учинків тіла, здійснюючи які людина не входить у Царство Боже: "Учинки ж тіла явні: розпуста, нечистота, розгнузданість, 20 ідолослужба, чари, ворогування, свари, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, 21 зависті, пияцтво, гульня і таке інше, про що я вас попереджаю, - як я вже й раніше казав, що ті, що таке чинять, царства Божого не успадкують.» ( 5,1921).

І ще - пише святий Павло в І Посланні до Коринтян (6,9-10): «Чи ж не знаєте, що неправедні царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, 10 ані злодії, ані зажерливі, ані п'яниці, ані злоріки, ані грабіжники - царства Божого не успадкують.»

За жодних обставин не можна позбавляти себе розуму і пов'язаної з ним здатності здійснювати важливі вчинки, потреба в яких часто виникає несподівано, - коли потрібне повне володіння своїм розумом. Тому дійсно важко назвати випадки, коли пияцтво не завдає шкоди оточуючим або не веде хоча б до занедбання своїми обов'язками.

Що стосується моральної відповідальності п'яниці, то слід розрізняти між людиною, яка напивається неусвідомлено, - і тоді вона не винна, - і тим, хто знає про наслідки вживання алкоголю. Безладні дії, що здійснюються в стані сп'яніння, ставляться йому в провину в тій мірі, в якій вони були передбачувані хоча б приблизно. У кожному разі, він винен в причині, які ведуть до цих учинків.

Використання наркотиків завжди тяжкий гріх, якщо наркотичні речовини не прописані лікарем в терапевтичних цілях (як морфін). У цьому Катехизм Католицької Церкви говорить гранично чітко і не робить ніяких відмінностей між «легкими» та «важкими» наркотиками. Текст звучить так: «Вживання наркотиків завдає руйнівної шкоди людському здоров'ю і життю. За винятком чисто терапевтичних показань, - це дуже тяжка провина. Нелегальне виробництво і контрабанда наркотиків - злочинна діяльність, що є прямою співучастю (оскільки спонукають їх здійснювати) в діях, які різко суперечать моральному закону» (2291).

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!