Статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Що сталося з людською душею Ісуса після Воскресіння?.
І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Що сталося з людською душею Ісуса після Воскресіння?
   

Що сталося з людською душею Ісуса після Воскресіння?ПИТАННЯ: Оскільки Ісус Христос - правдивий Бог і правдива людина, у Нього повинна бути людська душа. Що сталося з цією душею після Воскресіння? Чи була її доля такою ж, як і в будь-якої іншої людини? Коли ми молимося до Ісуса, ми молимося до людини чи до Богочоловіка?

ВІДПОВІДЬ: Згідно з Катехизмом Католицької Церкви, який роз'яснює основні поняття нашої віри, після Воскресіння справжнє реальне тіло Ісуса Христа володіє новими властивостями прославленої плоті (645). Прославлене означає, зокрема, «духовне», про що пише святий апостол Павло в 1-му Посланні до Коринтян: «Сіється тіло душевне, встає тіло духовне» (Перше послання св. апостола Павла до коринтян 15,44). Ісус вже не перебуває під владою простору і часу, але може бути присутнім де, як і коли Він хоче, бо Його людську природу більше не можна втримати на землі, вона належить вже тільки Божественному Царству Отця - у той час як земні реалії потребують простору і розміщені в часі.

Людськість Ісуса Христа (тіло і душа) через Воскресіння «належить вже тільки Божественному Царству Отця» (645), тобто вона перебуває в Бозі, як Сам Христос сказав, з'явившись вранці на Великдень перед Магдалиною: «Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога» (Євангелія від св. Івана 20,17). Тому апостол Павло називає Христа людиною «небесною».

Людськість Ісуса винагороджена перебуванням у Бога, тобто в Раю. У Посланні до Євреїв читаємо: «А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо менший від ангелів, щоб за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть» (Послання до євреїв 2,9). Святий Павло говорить також про владу, даровану Ісусу через Його приниження: «Упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, і до смерті хресної. Тому й Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім'я, що вище всякого іншого імені, аби перед Ім'ям Ісуса поклонилося кожне коліно на небі, на землі й під землею» (Послання св. апостола Павла до филип’ян 2,8-10). Отець возвеличив Ісуса, посадивши Його праворуч Себе, тобто наділивши Його людськість абсолютною владою над світом.

Отже, коли ми молимося, то до кого ми молимося - Ісуса-людини чи Богочоловіка? Не треба забувати, що Ісус - це Бог, Друга Особа Пресвятої Трійці, яка володіє двома природами: Божественною і людською. Таким чином, Ісус - це не дві особистості, а одна Божественна Особа. Коли ми молимося до Ісуса, ми завжди звертаємося до Богочоловіка, до Бога, Який зробився плоттю.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у червні 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!