Як ставиться Католицька Церква до тих, хто просить про кремацію після смерті?

ПИТАННЯ: Як ставиться Католицька Церква до тих, хто просить про кремацію після смерті? І що про це сказано в Євангелії?

ВІДПОВІДЬ: У Євангелії нічого не сказано з приводу кремації. Упродовж століть ставлення Церкви до цієї практики змінювалося залежно від причин, за яких покійних піддавали кремації.

Якщо вибір кремації ґрунтувався на запереченні воскресіння, Церква її забороняла або відмовляла у відспівуванні тим, хто просив про кремацію. Сьогодні ж причина кремації, як правило, інша, вона не полягає в запереченні віри. Часто у великих містах ця практика пояснюється браком місць на кладовищах.

У 1963 році Священна Канцелярія (тобто сьогоднішня Конгрегація віровчення) опублікувала доктринальне вчення про кремацію. Це був один з перших документів, які схвалив Папа Павло VI. Текст документа містить посилання на Кодекс канонічного права, котрий діяв у той час. Ось цей текст:

«Церква завжди радила поховати тіла в землю: супроводжуючи цей жест ритуалами, покликаними наголосити на його символічному і релігійному значенні, а також за допомогою канонічних покарань тим, хто чинить проти цієї здорової практики. Особливо це відбувалося тоді, коли протистояння народжувалося від духу, ворожого християнським звичаям і церковним традиціям, підживлюване сектантством тих, хто хотів замінити поховання в землі кремацією на знак войовничого заперечення християнських догм, насамперед воскресіння з мертвих і безсмертя душі. Цей намір був суб'єктивним фактом, що зароджувався в душі прихильників кремації, і не був об'єктивним фактом, невіддільним від самої кремації. Дійсно, спалення тіла не стосується душі й не перешкоджає всемогутності Бога відновити тіло. Тому воно не містить об'єктивного заперечення цих догм. Таким чином, не йдеться про щось погане або суперечливе християнській релігії». Церква завжди це враховувала, – йдеться далі в тексті документу – коли при різних обставинах і через серйозні причини людина просила про кремацію. Тому в Священну Канцелярію надходило чимало прохань про пом'якшення церковної дисципліни щодо кремації. Ця практика поширювалася не з причин ненависті до Церкви і до християнських звичаїв, а з санітарних, економічних та інших міркувань.

Далі Священна Канцелярія радить і надалі зберігати звичай поховань покійних у землі та закликає віруючих не вдаватися до кремації без серйозних причин. Був змінений також канон, який наказував відмовляти відспівуванню в разі кремації. У відспівуванні було відмовлено тільки тим, хто вибирає кремацію з очевидних причин заперечення віри. А щоб не заохочувати паству до зміни благочестивого звичаю поховання Священна Канцелярія постановила, що обряд поховання і відспівування не може ні в якому разі відбуватися прямо в місці, де відбувається кремація, або при супроводі труни в місце кремації.

Ось що говориться про це в сучасному канонічному праві:

Канон 1176: «Церква настійно рекомендує дотримуватися благочестивого звичаю поховання тіл покійних. Однак не забороняється і кремація, якщо тільки їй не віддали перевагу з причин, що суперечать християнському віровченню ». А в каноні 1184 стверджується, що у відспівуванні треба відмовити, серед інших перерахованих випадків, «особам, які вважали за краще піддати своє тіло кремації з мотивів, що суперечать християнській вірі».

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!