Хрещення в "безіменного Бога".

ПИТАННЯ: Чому католики, відкинувши хрещальну практику апостолів, стали хрестити в безіменного Бога, тоді як прощення гріхів при хрещенні всякий віруючий отримує в ім'я Ісуса Христа? Чи можливо, щоб Ісус Христос Своїм послідовникам спершу відкрив новозавітне ім'я Отця, потім, залишаючи землю, заповів народи хрестити в безіменного Бога?

ВІДПОВІДЬ: Задане нам питання стосується двох аспектів: Таїнства Хрещення і імені Бога. Однак автор будує своє питання на твердженні, ніби католики «відкинули практику апостолів і стали хрестити в безіменного Бога». Не наведені жодні доказі, які б підтверджували звинувачення в «відкиданні практики апостолів», а вираз «хрестити в безіменного Бога» також не властивий католицькій традиції. Щоб зрозуміти, що мав на увазі автор питання, ми звернулися до наведених ним самим посилань на Новий Завіт. Це, по-перше, вірш з Діянь Апостолів (10,43): «Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в нього, через його ім'я одержує відпущення гріхів.». І ще один – з Євангелія від Івана (17,6.26): «Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє.», «І об'явив я їм твоє ім'я, і об'являти буду, щоб любов, якою ти полюбив мене, в них перебувала, - а я в них!».

Отже, ім'я Бога. Коли Мойсей запитує у Бога про Його ім'я, у відповідь він чує: «Я єсмь сущий». Ця відповідь, з одного боку, вказує на ім'я, з іншого – не відкриває його. «Бог не може увійти в світ як один з безлічі богів, – пише Папа Ратцінгер у книзі «Ісус з Назарету». – Він не може мати ім'я серед інших імен».

Єврейська традиція використовує чотири приголосних звуку – JHWH (у сучасній науці прийнята вимова «Яхве»), – щоб вказати на ім'я, пов'язане з дієсловом HYH, тобто «бути». Але що дивно: ця ж традиція не допускала його вимови. Замість цього донині євреї читають «Адонай», тобто «Господь». Звідки ж зародилося це містичне мовчання навколо імені Бога? І чи є фраза «Я єсмь сущий» відкриттям або, навпаки, приховуванням цього імені? Відповідь на це питання потрібно шукати саме в значенні, якого надавало ім'я на Сході. Згідно семітського менталітету, ім'я втілює реальність, сутність особистості. Тому ім'я Бога невідоме і незбагненне – так само, як і Його сутність.

«Я Ім'я Твоє відкрив людям», – говорить Ісус Христос у Новому Завіті. Звичайно ж, під ім'ям тут мається на увазі саме сутність, особистість Отця. У чому ж виявляється Його сутність? «Отче! прослав ім'я Твоє», – просить Ісус в 12 розділі Євангелія від Івана. – Тоді пролунав голос із неба: І прославив, і знову прославлю». Про те, яким чином Отець прославив Своє ім'я, ми читаємо в 3 розділі Євангелія від Івана: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб всякий віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне». Отже, сутність Бога – Любов, і щоб мати життя вічне, потрібно увірувати в те, що Ісус – Син Божий. «Любов Божа до нас відкрилась у тому, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми отримали життя через Нього», – читаємо у євангеліста Івана в Першому посланні.

Бог є Любов, і ця Любов звершується в спілкуванні Пресвятої Трійці. Тому можна сказати, що ім'я Бога – це Отець, Син і Святий Дух.

«Покайтесь … і нехай кожний з вас охриститься в ім'я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа», – говорить апостол Петро на сторінках книги Діянь Апостолів (2,38). З самого початку Церква хрестила всіх, хто вірив в Ісуса Христа, про що ми бачимо чимало свідчень у Новому Завіті. Таїнство Хрещення відбувається за допомогою потрійного занурення в хрещальну воду або триразового виливання води на голову охрещуваного. Цей обряд супроводжується словами: «Хрещу тебе в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа», – відповідно до заповіді Самого Господа, який сказав: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа» (Матея 28,19). В Хрещенні людина отримує усиновлення Богом-Отцем, долучається до Сина-Христа і стає храмом Духа Святого. «Всі ми одним Духом хрестилися в одне тіло» (1 Кор 12, 13), – говорить святий апостол Павло.

Отже, Хрещення відбувається в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, а не якогось «безіменного бога». Згідно з вченням Церкви, плодом Хрещення є відпущення первородного гріха і всіх особистих гріхів, народження до нового життя, через яке людина стає дитиною Божою, членом Тіла Христа, храмом Духа Святого.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!