Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чим психотерапевт відрізняється від духівника?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чим психотерапевт відрізняється від духівника?
   

ПИТАННЯ: Чим відрізняється поле діяльності психотерапії і духівництва? Чи можуть сповідник і духівник бути різними особами? І чи може духовне наставництво збігатися з психотерапією?

ВІДПОВІДЬ: Три сфери - духівництво, сповідь і психотерапія, - хоча іноді і перетинаються, все ж чітко розділяються за своїми цілями.

Мета Сповіді - примирення з Богом, відпущення гріхів. Психотерапія займається лікуванням психічних розладів різного ступеня тяжкості і не веде мови про гріх. Духівництво призначене для того, щоб направляти вибір людини і допомагати їй орієнтуватися в християнському житті.
Безумовно, духовному наставнику корисно знати стан душі, яка потребує допомоги. Але не завжди це знання необхідне, наприклад, якщо людина зазвичай знаходиться в стані благодаті і не проявляє поведінкових якостей, що заслуговують уваги психолога.

Сповідник і духівник можуть бути різними особами. Сповідника можна міняти, хоча це і не завжди рекомендовано. А керівництво духовного отця неодмінно охарактеризовано стабільністю.

Сповідником може бути тільки священник. Духовним наставником може бути і мирянин, і нерукоположенний монах. Наприклад, духовними наставниками святої Катерини Сієнської були різні люди. У послушників в монастирях є наставники, які необов'язково є священниками.

Цілком природно, що сповідник часто стає і духовним наставником, особливо коли людина звертається весь час до одного і того ж священника і запитує в нього поради в різних ситуаціях свого життя.

Психотерапевт і духівник переслідують різні цілі. Перший - знавець психічної сфери. Його завдання - допомогти виправити якийсь поведінковий аспект, причому зовсім не обов'язково, що цей аспект відноситься до сфери моральності. Наприклад, коли йдеться про якусь манію чи тривожний синдром.

Духовний наставник - це знавець дії благодаті, спокус, прогресу в духовному житті. Його завдання - приводити духовне життя до досконалості, усуваючи з нього гріх і все, що протидіє благодаті.

Оскільки благодать зцілює природу і підносить її, іноді, - але це не є правилом, - сповідник або духовний отець можуть послужити допомогою для подолання якихось аспектів поведінки і з психологічної точки зору.
Точно так само, і психотерапія може допомогти людині знайти внутрішній спокій і прийти в стан, який позитивно позначиться на прогресі в християнському житті.

У деяких випадках духівник може порадити підопічному звернутися до психотерапевта, щоб подолати якісь перешкоди на духовному шляху. Адже благодать зцілює і підносить природу, але не замінює її. Навпаки, вона черпає від природи значні ресурси.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у квітні 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!