Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи правда, що вбивство допустиме для захисту себе або ближніх?.
І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи правда, що вбивство допустиме для захисту себе або ближніх?
   

Чи правда, що вбивство допустиме для захисту себе або ближніх?ПИТАННЯ: Чи правда, що вбивство допустиме для захисту себе або ближніх?

ВІДПОВІДЬ: Вбивство ніколи не може бути допустимим. Існує право на самооборону, але це не означає, що вбивство допустиме. Вбивати людину неприпустимо в жодному випадку, навіть заради найблагородніших цілей: жодна мета не може виправдовувати вбивство. Принцип «мета виправдовує засоби» суперечить християнській моралі.

Вбивство неприпустимо, проте захист допустимий і навіть необхідний. Захист, самооборона спрямована не на вбивство іншої людини, а на захист самих себе. Право на самооборону передбачає застосування способів, які б зупинили нападника і нейтралізували його дії. Той, хто захищається, не може мати наміру вбити, хоча сам захист може привести до ненавмисного вбивства. Тоді вбивство є не метою, а наслідком захисту.

Якщо людина захищається і якщо її реакція пропорційна тому благу, яке вона хоче захистити, то в цьому випадку ненавмисне вбивство не є гріхом: в цьому випадку відсутній всякий намір вбивства, а захист пропорційний і справедливий.

Церква допускає захист у разі індивідуального або колективного нападу, якщо він пропорційний благу, яке захищають. Ось простий приклад: не може бути виправдане вбивство або навіть поранення злодія, що краде яблука в чиємусь саду. У даному випадку реакція не пропорційна благу, яке захищають.

Наведемо тут деякі міркування святого Томи Аквінського:
«Ніщо не перешкоджає тому, що в одного вчинку може бути два наслідки, з яких один умисний, а інший - ненавмисний. Моральну ж оцінку дії отримують залежно від наміру».

Таким чином, «самозахист може мати два наслідки: збереження власного життя і вбивство нападника. Отже, цей вчинок не можна вважати недозволеним, оскільки він вчиняється з наміром зберегти власне життя. Для кожної людини природно захищати, наскільки це можливо, власне життя. Проте, вчинок, який починається з доброго наміру, може стати неприпустимим, якщо його мета непропорційна. Якщо для захисту власного життя людина застосовує більше насильства, ніж це необхідно, то її вчинок аморальний. Якщо ж вона діє помірно, то такий самозахист допустимий».



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у квітні 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!