Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи потрібно прощати тих, хто не просить прощення?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи потрібно прощати тих, хто не просить прощення?
   

ПИТАННЯ: Дехто каже, що добрий християнин повинен прощати навіть тих, хто не кається і не просить вибачення. У мене з цього приводу кілька заперечень: по-перше, Бог прощає тільки після Сповіді та покаяння. Чому ми повинні робити те, чого не робить сам Господь? По-друге, прощення тих, хто не шкодує про свій вчинок, взагалі може призвести до зворотного ефекту: адже людина вважатиме, що може творити зло безкарно. Думаю, що християнин завжди повинен бути готовий до прощення, але перший крок все ж потрібно робити винному.

ВІДПОВІДЬ: Прощаючи, християнин повинен брати приклад з Господа, який, вмираючи на Хресті, не став чекати, поки люди попросять у Бога прощення. Він попередив їх покаяння і деяким чином його спровокував, сказавши: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять».

Дійсно, людина повертається в стан благодаті після Сповіді та покаяння. Але це покаяння - не просто людський вчинок, а плід Божественної благодаті, яка передує і допомагає. Саме Бог пробуджує в нас почуття жалю за гріхи, навіть якщо мова йде про недосконале покаяння, тобто викликане лише страхом перед вічною карою.

Уточнимо, що прощати не означає звільняти від необхідності виправлення скоєного. У такому випадку прощення дійсно могло б привести до зворотного ефекту. Господь Бог із самого початку забажав пробачити гріх Адама. Але не зробив це, просто стерши його з пам'яті. Бог простив допомогою спокутної жертви, принесеної Ісусом Христом.

А ось приклад з життя: Папа Іван Павло 2 після замаху на нього простив злочинця, але не зажадав його звільнення з в'язниці ...

Прощення насамперед повертає до істини і до морального порядку в серці того, хто помилився.

Так, було б нерозумно вимагати від людей більшого, ніж зробив сам Христос. Але Христос дарував прощення, не чекаючи покаяння, - для того, щоб спонукати до покаяння.

У Сповіді ми отримуємо плоди Прощення і Відкуплення Христа. Саме в Таїнстві Покаяння наше серце навертається, і відбувається примирення між нами і Богом.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у квітні 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!