Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи не є Хрещення немовлят насиллям над особистістю?.
Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.                Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.                Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!                Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?                Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?                Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!                І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!                І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.                Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.                Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи не є Хрещення немовлят насиллям над особистістю?
   

ПИТАННЯ: Чи не є Хрещення немовлят своєрідним насильством над їх особистістю? Чи не краще залишити це на їх розсуд, коли вони стануть дорослими?

ВІДПОВІДЬ: Звичай хрестити немовлят сходить до найдавніших часів історії Церкви. Про це, починаючи з другого сторіччя, є свідоцтва.

Але вже в Святому Письмі ми можемо знайти вказівки на цю тему. Наприклад, коли розповідається, що цілі родини приймали Хрещення.

Ось кілька епізодів з Діянь Апостолів: «Хрестилася вона й її дім», - йдеться в розповіді про Лідію в Книзі Діянь Апостолів. Те ж саме розповідається про в'язничного вартового, який став свідком чудесного звільнення апостола Павла: «Хрестився сам і всі домашні його». «Хрестив я дім Степанів», - повідомляє Св. Павло в Першому посланні до Коринтян.

У цих сім'ях, безсумнівно, були і діти, яких хрестили нарівні з іншими.

До нашого питання можна застосувати і слова Господа: «Пустіть дітей приходити до Мене і не бороніть їм, бо таких Царство Боже» (Євангелія від св. Марка 10,14).

Безумовно, діти не в змозі прийняти віру самостійно і усвідомлено. Але на їх місці акт віри роблять батьки, хресні батьки і вся Церква.

Хрещення дитини жодною мірою не можна вважати актом «насильства» над особистістю. Адже і в інших сферах життя дитини саме батьки приймають рішення за неї, замінюючи собою її волю і висловлюючи її.

Хрещення немовлят - це знак любові Бога, Який полюбив нас першим і Котрий дарує нам безоплатно. За допомогою Хрещення дітям дається нове життя, - благодать, - яка гарантує їм справжню свободу, свободу від гріха і омани.

Підрісши, діти можуть і обуритися тим, що батьки відмовили їм у благодаті, яка визволяє від влади диявола і спрямовує їх до Бога, до Ісуса Христа, до Таїнств, до святості. На жаль, діти можуть, навпаки, втратити отриману віру. Але в цьому випадку їм немає в чому звинуватити батьків: адже вони передали їм благо, в яке самі вірили.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!
Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!