Чи можна молитися за перемогу улюбленої збірної на Чемпіонаті з футболу?

ПИТАННЯ: Як можна поєднувати з вірою азартність спортивних ігор? Зокрема, чи можна молитися за перемогу улюбленої збірної на чемпіонаті Європи?

ВІДПОВІДЬ: Як поєднати віру і азартність спортивних ігор? Визначення слова «азарт» в одному з тлумачних словників звучить як «сильне збудження, викликане пристрасною захопленістю чим-небудь». Тому тут, напевно, доречно говорити про ту міру, в якій наша захопленість стає пристрастю і як вона впливає на наш духовний стан, чи не завдає вона збиток нашій особистості або відносинам з ближнім. Чемпіонат з футболу, який проходить зараз, може стати наочним прикладом того, до яких наслідків може привести пристрасна захопленість. Грань між захопленістю і пристрастю - тобто таким станом, коли захопленість вже виходить з-під контролю розуму, - для кожного індивідуальна, і лише особисте випробування совісті дозволить зрозуміти, наскільки захопленість спортивними іграми може стати перешкодою нашому духовному зростанню. Наприклад, якщо наша захопленість приносить збитки родині або віднімає час від молитви і від спілкування з дітьми, якщо заради матчу ми готові пропустити недільну Службу Божу, якщо, сидячи перед екраном телевізора, ми втрачаємо здатність звертати увагу на наших рідних, якщо перемога чи програш певної команди псує наші відносини з друзями, якщо спортивні ігри породжують в нас почуття неприязні чи навіть презирства, якщо ми схильні впадати в гнів або в лихослів'я під час матчу, втрачати контроль над своїми вчинками, - то варто серйозно задуматися про сумісність цього захоплення з вірою.

Чи можна молитися про перемогу улюбленої збірної? Це питання - хороший привід поговорити про те, що таке взагалі прохальна молитва і як ми її розуміємо.

«Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому. Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?» (Від Матея 7:7-9)

Прохальна молитва дуже важлива, тому що наші потреби неосяжні, і настільки ж неосяжні наші межі. Прохальна молитва - це і важливе наставляння у вірі. Христос дав нам обітницю:
«Все, чого ви в молитві попросите з вірою, одержите» (Від Матея 21:22)

Ісус дав нам Своє слово: молитва прохання тісно пов'язана з вірою. Якщо ми маємо віру, то завжди чуємо відповідь Бога.

Звичайно, молитися, говорити з Богом можна про все. Самі ми надто мало знаємо про наші потреби і про те, яким повинен бути результат наших прохань: тільки Він знає, коли наступить той сприятливий момент, в якому повинна прозвучати Його відповідь на наше запитання ... Ми схильні шукати легких способів вирішення проблем, Він же знає, яке найкраще рішення. В даному конкретному випадку - для нас особисто, для вболівальників, для футболістів, - адже задум Бога включає кожного з них.

Часто ми розуміємо добрість цього задуму набагато пізніше, коли сама проблема вже позаду ...

Найбільша трудність, що виникає під час молитви прохання - це проблема мовчання Бога. Ми повинні прийняти його.

Мовчання Бога - це завжди прояв любові. Мовчання Бога часто виховує в нас смирення віри. Воно ставить нас перед власними межами, щоб ми з надією віддавалися Богу.

Іноді мовчання Бога необхідне для того, щоб ми змогли вмістити дари, більш важливі, ніж ті, про які просимо.
В прохальній молитві дуже важливо задуматися про те, схвалює чи ні Бог наше прохання.

Ми абсолютно нічого не знаємо про те, наскільки те чи інше наше прохання корисне. Ми просимо про перемогу нашої збірної, але не знаємо, наскільки доречні наші прохання. Це покрито для нас густим мороком, - що, звичайно, не означає, що ми не повинні ні про що просити.

Абсолютно впевнені ми можемо бути тільки в благості таких молитов, як про навернення людини, про мир в сім'ї, про перемогу над гріхом ...

Про деякі речі, які ми просимо у Бога, ми можемо з упевненістю сказати: вони Йому угодні, і Він їх бажає ще більше, ніж ми самі. В цьому випадку немає сумніву в тому, що молитва буде почута: ми не знаємо, коли саме, і від нас вимагається лише витривалість, але Бог відповість. Не відразу, але неодмінно відповість.

Бог обов'язково відповість на моє прохання, якщо я сам зумію виконати свій борг - але я повинен поважати час Божий. Його «запізнення» завжди продиктовані любов'ю.

Чи вправі ми висловлювати Богу свої бажання? Звичайно, адже наша довіра до Нього має бути безмежною.
Бог прихильно ставиться до того, що ми висловлюємо Йому свої бажання. Хіба Ісус не сказав нам: «Все, чого ви в молитві попросите з вірою, одержите»?

Він так і сказав: «Все, чого тільки попросите». Це «все» включає в себе кожне наше законне бажання, за умови Його на те благословення, то є бажання, підпорядковане Його любові.

Він знає, що корисно, а що - ні, і ми повинні віддатися з повною довірою Його волі. Але не забудемо і про те, що самі бажання таємним чином керовані Богом. І якщо бажання згідне з Його волею, значить, Бог уже попередив його.

Немає таких причин, з яких може бути недопустима молитва про перемогу на чемпіонаті улюбленої збірної. Але чиє прохання виконає Господь, якщо всі ми вболіваємо за різні команди і молимося про їх перемоги? Важливо замислитися: про що саме ми просимо Бога, коли молимося про перемогу нашої збірної? Про чиє благо ми молимося - про наше особисте, щоб ми отримали задоволення? Чи про благо футболістів? Яке - матеріальне, духовне? Або, можливо, ми піклуємося про благо вболівальників? Яких - наших чи тієї, іншої команди? Можливо, пошук відповідей на ці запитання допоможе нам «очистити» нашу молитву.

Коли ми висловлюємо Богові наші бажання, ми висловлюємо свою довіру, дружбу, віддаємо себе Йому, зростаємо у вірі. Висловлюючи свої бажання, обираючи насамперед Його волю, ми дорослішаємо у вірі.

Важливо навчитися найдосконалішої молитві: «Отче, нехай буде не моя, а Твоя воля». Разом з нашим духовним зростанням поступово молитва стане відкриватися і завершуватися цим проханням і в кінцевому результаті стане єдиним проханням, зверненим до Бога, тому що наші бажання все більше будуть збігатися з Його волею.
Ми молимося зовсім не для того, щоб повідомити Богу про наші бажання і потреби: Він Сам чудово про них знає, краще за нас. Молитва необхідна для того, щоб підготуватися до прийняття милостей, які Бог вже визначив для нас у вічності.

На жаль, багато хто сприймає молитву в світлі отримання тих чи інших милостей. Таке було ставлення язичників до їх богів. Вони зверталися до них для отримання допомоги і захисту. Бог же, який відкрив Себе в Ісусі Христі, кличе людей до спілкування з Собою, до того, щоб ми розділили Його життя і Його вічне блаженство. Якщо ми обмежимося лише проханням про милості, то ми станемо схожими на язичників. Бог дарує нам не тільки милості, але Себе Самого, Свою присутність посеред нас. І так само, як питання про футбол може стати приводом до роздумів про саму суть християнської молитви, будь-яке прохання, навіть про найпобутовіші речі, має стати приводом до прославляння Бога за Його найбільший і унікальний дар.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у квітні 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!