|
|||
|
ПИТАННЯ: «Чи можна християнинові займатися карате?» ВІДПОВІДЬ: В описах цього виду бойового мистецтва присутні два елементи: по-перше розвиток власних фізичних та інтелектуальних здібностей - і тут немає ніяких «протипоказань». А по-друге - згадується про «духовний розвиток людини», як про один з вимірів карате. І якщо під цим мається на увазі концепція досконалості, типова для буддизму, то це неприйнятно для християнина. Мирна кінцева пристань, до якої прагне буддист, - це абсолютно негативний стан щастя, негативний в тому сенсі, що заперечується, анулюється будь-яке почуття і, як наслідок, анулюється біль. До цієї «нірвани» (тобто «припинення») можна остаточно прийти тільки після дуже довгого ряду перевтілень і покрокового очищення. У той час як внутрішній, духовний розвиток християнина полягає зовсім в іншому: це зростання у Христі та участь у Божественному житті. Християнство - це не «припинення» (про припинення можна говорити лише по відношенні до гріха), а повнота життя і така повнота включає в себе також і почуття. Ось чому завжди залишаються актуальними міркування про початковий буддизм, запропоновані видатним християнським філософом нашого часу Жаком Марітеном: «Ця доктрина відчаю - не просто єресь по відношенні до брахманізму, але інтелектуальна виразка людства, оскільки вона заснована на розкладанні розуму. У ній скупчені вже всі ті великі помилки, які атакують розум в сучасну епоху. І якщо вона так підноситься в наші дні в деяких європейських колах, то це відбувається тому, що всі душі, які хочуть отримати з гуманітаризму мораль добра у світі без Бога, вже є віртуальними буддистами». Христос завжди повинен залишатися Світлом, яке сяє на шляху християнина, і кожен з нас повинен прагнути до стану, про який говорив святий апостол Павло: «Вже не я живу, але живе в мені Христос». За матеріалами: Радіо Ватикан Джерело: http://catholicnews.org.ua/ Опубліковано у квітні 2014 р.
Читайте інші християнські статті Читайте другие христианские статьи
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|