Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чи є в сучасному світі пустельники, самітники?.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чи є в сучасному світі пустельники, самітники?
   

Чи є в сучасному світі пустельники, самітники?ПИТАННЯ: Чи є в сучасному світі пустельники, самітники?

ВІДПОВІДЬ: Звичайно, в сучасному світі є самітники і пустельники – ця форма християнського життя все ще актуальна. Вона закріплена і в Кодексі канонічного права, канон 603: «Крім інститутів богопосвяченого життя, Церква визнає пустельницьке, або усамітнене життя, за якого вірні Христові через суворіше віддалення від світу, тишину пустелі, безперервну молитву та покаяння присвячують своє життя прославлянню Бога і порятунку світу. Пустельника, що віддав себе Богові у посвяченому житті, право визнає як такого, якщо він публічно сповідує три євангельських ради, підкріплені обітницею або іншими священними узами, в руки єпархіяльного єпископа і дотримується під його керівництвом відповідного способу життя».

В Італії, наприклад, до нині можна зустріти пустельників. У лісах Калабрії живе колишній настоятель парафії священник Ернесто Монтелеоне. Після 25 років пастирського служіння він став самітником і цілком зосередився на молитві. Отець Ернесто живе в стародавньому монастирі Святого Никодима в спартанських умовах. Незважаючи на відокремлене життя, як це завжди траплялося з відлюдниками протягом історії Церкви, о. Ернесто відвідують паломники в пошуку духовної розради. Священник сповідає відвідувачів і дає духовні настанови.

Калабрійський відлюдник в курсі всього, що відбувається за окраїною його лісу. "Політикам потрібно тільки сперечатися, я їх не розумію, а хто займеться проблемами людей?", – каже о. Ернесто.

Ще один "відомий у ЗМІ" пустельник живе недалеко від Флоренції: 70-річний священник-камальдолієць Паоло Джанноні в минулому був викладачем на Богословському факультеті у Центральній Італії. Самітника можна відвідати і навіть залишитися в нього на кілька днів, що й зробили кореспонденти журналу "Посланець св. Антонія". "Через свою самотність, – каже о. Паоло, – і той факт, що він не зацікавлений ніким особливо, відлюдник може зацікавитись всіма, і він стає універсальним серцем". Священник стверджує, що життя монаха-відлюдника не повинне бути «невпинною боротьбою»: воно включає в себе і творчість, і радість, поряд з моментами глибокої скорботи. Він пояснює, що глибокий біль може виходити від "прихованих ран власної особистості, які можуть бути непомітні. Цей біль ранить, але він може перетворитися на псалом плачу, який я приношу Богові, і приводом для надії, оскільки спонукає довірити власну неміч в руки Господа".

Ті ж самі кореспонденти "Посланця св.Антонія" поговорили ще з одним відлюдником – 47-річним о. Мауро. Він живе без електрики і водопроводу. Священник розповів, що тягу до відлюдництва він відчув ще в дитинстві. Як і о. Паоло, він був монахом-камальдолійцем і пережив непростий період в житті, намагаючись знайти щастя з дівчиною, але так і не знайшов його. О. Мауро повернувся в монастир і став мандрівником. Під час однієї зі своїх піших мандрівок Тосканою він зустрів священника, який порадив йому стати самітником. Дон Мауро склав монаші обітниці в руки єпископа, який висвятив його на священника і скерував до місця усамітнення. Щорічно дон Мауро здійснює піші паломництва, подібно до древніх мандрівників, просячи притулку в парафіях і монастирях і живучи Божественним провидінням.

Присутність пустельників – це особливість Умбрії, батьківщини св. Франциска. В єпархії Сполето і Норчі ця традиція практично не переривалася від витоків місцевої Церкви. У 2006 році вона відродилася на канонічному рівні, коли єпископ офіційно визнав цю важливу форму християнського життя в єпархії. Деякі відлюдники живуть в древніх монастирях, інші – у звичайних будинках. В Умбрії розвинене жіноче відлюдництво, тут живуть кілька пустельниць. Наприклад, Тереза Бертончелло живе в містечку Патрік, поблизу Сполето. Її житло можна відвідати, у неї можна попросити про пораду та духовне наставництво. Або сестра Христина Емануела, 45-річна монахиня, яка раніше жила в закритому монастирі, а в 2010 році відчула покликання до ще відокремленішого життя.



За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у листопаді 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!