Християнські статті на сайті TrueChristianity.Info Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Чому Католицька Церква не визнає розлучення у випадку перелюбу, згідно з Мт. 5, 32?.
Хай не буде тобі інших богів передо Мною!                Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.                Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.                Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.                Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!                Не вбивай!                Не чини перелюбу!                Не кради!                Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!                Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Чому Католицька Церква не визнає розлучення у випадку перелюбу, згідно з Мт. 5, 32?
   

Чому Католицька Церква не визнає розлучення у випадку перелюбу, згідно з Мт. 5, 32? ПИТАННЯ: У Євангелії від Матея (5,32) стверджується: «Хто відпускає свою жінку, - хіба у випадку розпусти, - той робить з неї перелюбку; і хто взяв би розведену, чинить перелюб». З цих слів виходить, що все-таки розлучення і повторний шлюб можливі в одному випадку: в разі зради одного з подружжя. Чому ж тоді Католицька Церква не визнає повторних шлюбів?

ВІДПОВІДЬ: Із слів Ісуса Христа немає можливості розриву подружніх уз. Інакше Він би суперечив Сам Собі.
Його волю про це ми чітко можемо побачити в 19 розділі Євангелія від Матея: «І підійшли до нього фарисеї і, спокушаючи його, запитали: “Чи можна чоловікові відпустити свою жінку з якої-будь причини?” Він відповів їм: “Хіба ви не читали, що Творець від початку створив їх чоловіком і жінкою і мовив: Тому покине чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і будуть вони двоє одним тілом, так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог злучив, людина хай не розлучає”».

Таке ж недвозначне твердження звучить і в Євангелії від Марка, глава 10: «Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає. Удома ж учні знов його про те запитали. А він сказав їм: Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, - чужоложить”».

Автора запитання бентежать слова з Євангелія від Матея: «Хто відпускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу, і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб». У 19 розділі євангелист Матей передає слова Ісуса так: «Хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти – і ожениться з іншою, той чинить перелюб; і хто ожениться з розведеною, чинить перелюб». Сумнів виникає саме зі слів «крім провини розпусти». У грецькому тексті це слово звучить як porneia.

Наведемо тут одне з найавторитетніших тлумачень до цього уривку - тлумачення «Єрусалимської Біблії».
По-перше, якщо порівняти паралельні тексти, - а саме Євангелія від св. Марка 10,11, Євангелія від св. Луки 16,18 і Перше послання св. апостола Павла до коринтян 7,10, - то важко повірити, що у всіх цих уривках уточнення Ісуса було усунуто. Швидше за все, навпаки: один з останніх редакторів першого Євангелія - від Матея - ввів цей додаток: «крім провини розпусти». Ймовірно, це було зроблено у відповідь на рабиністичний спір (між школами тлумачення Гілеля і Шаммая), який стосувався допустимості розлучень. Це видно і з контексту - в 3 вірші 19 розділу Євангелія від Матея говориться: «І підійшли до нього фарисеї і, спокушаючи його, запитали: “Чи можна чоловікові відпустити свою жінку з якої-небудь причини?”». Це ж запитання цілком могло цікавити і юдео-християнське співтовариство, до якого звертався євангелист Матей. Таким чином, тут мало місце помісне і тимчасове церковне рішення, схоже до Єрусалимського декрету, що стосується Антіохії, - про який йдеться в Діяннях Апостолів (15, 23-29).

Значення слова «porneia», вжитого в давньогрецькому тексті, підтверджує ці міркування. Деякі тлумачі схильні бачити в цьому слові перелюб, зраду і дозвіл розлучатися у схожих випадках. Така думка православних і протестантських Церков. Але в цьому значенні мало бути вжито інше слово, а саме moicheia.

Найбільш правдоподібним значенням слова porneia є шлюби, укладені між євреями і язичниками. Вони були заборонені відповідно до книги Левіт. У часи Ісуса були часті випадки, коли жінка-єврейка залишала чоловіка, щоб жити з більш забезпеченим римським солдатом. Крім того, закон дозволяв дати дружині розлучення, якщо в ній було щось погане. У книзі Второзаконня про це йдеться, що розлучення можливе, «якщо вона не знайде ласки в очах чоловіка, тому що він знаходить у ній щось гидке». Але в часи Ісуса Закон інтерпретувався також на користь дружини, якщо вона помічала в чоловіка щось погане, «противне», як читаємо в тексті Синодального перекладу. Цим «противним» могло бути, зокрема, мізерне майно чоловіка на противагу майну римського солдата-прозеліта, що симпатизує юдаїзму. Але такий союз вважався незаконним, нарівні з інцестом, тому він вважався не шлюбом, а перелюбним співжиттям. Саме таке значення має в цих текстах слово porneia, вжите в Євангелії. Таким чином, у словах «крім провини розпусти» йдеться не про допустимість розлучення, а про необхідність поривати незаконні зв'язки, фальшиві шлюби.

Єрусалимська Біблія дає ще одне тлумачення цієї фрази. Згідно з цим тлумаченням, уточнення Ісуса стосується не розлучення, а розділення подружжя - без права укладати повторний шлюб. Розділення подружжя - те, що в канонічному праві називається separatio, - було незнайоме юдаїзму. Але вчення Ісуса зажадало нового рішення, яке вже мав на увазі святий Павло в 1 Кор. 7,10-11: «Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається зі своїм чоловіком; коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, - а чоловік нехай не відпускає жінки!».


За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у березені 2014 р.

Читайте інші християнські статті

Читайте другие христианские статьи


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!