 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
ВІДПОВІДЬ: Знак Хреста, або хресне знамення, робилося в ранньохристиянській Церкві правою рукою (часто одним перстом) на різних частинах тіла - на лобі, на грудях або на устах (подібно так званому малому хресному знаменню, що католики латинського обряду здійснюють на Месі перед читанням Євангелія). Хресне знамення поступово сформувалося як знак благословення, і робилося воно по-різному: одним або декількома пальцями або цілою кистю руки. На пам'ятниках іконографії - як на Сході, так і на Заході, - благословляюча рука Ісуса Христа, святих або священнослужителів зображена з витягнутими середнім і вказівним пальцями (що символізує дві природи у Христі - людську і Божественну), в той час як інші три пальці складені разом. Іноді хресне знамення робилося трьома перстами - що символізує Пресвяту Трійцю. Таким чином, форми вчинення хресного знамення були різними, і уніфікувалися вони поступово в рамках окремих традицій. Так що правильно було б говорити не стільки про католицьке і православне хресне знамення, скільки про різні традиції: так, католики східних обрядів здійснюють хресне знамення так само, як і православні. У всіх традиціях спочатку робиться вертикальний рух рукою зверху вниз, а потім горизонтальний: у одних зліва направо, у інших - навпаки. Спочатку на Заході хресне знамення робилося майже так само, як і на Сході: справа наліво, трьома пальцями правої руки. Свідчення цьому можна знайти в тексті Папи Інокентія III De sacro altaris mysterio. З часом ця практика видозмінилася, і хресне знамення стало робитися зліва направо відкритою кистю руки. Після Тридентського собору (XVI століття) цей жест був зафіксований в документах. У візантійській традиції (у православних і католиків візантійського обряду) хресне знамення робиться справа наліво трьома пальцями, з'єднаними разом - вказівним, середнім і великим, а два інші пальці при цьому притиснуті до долоні. Три з'єднаних пальці, згідно тлумаченням, символізують нероздільну Трійцю, а два інших пальці - дві природи Христа. Раніше у візантійській традиції існувала інша форма хресного знамення - двоперстна. Вона збереглася донині у старообрядців (знак Хреста робиться з'єднаними разом вказівним і середнім пальцями, а до долоні притиснуті три інші пальці. Двоперстя і було первинною формою хресного знамення, що прийшла на Русь з Візантії. Греки згодом замінили двоперстя на триперстя, а на Русі двоперстя зберігалося до реформи Патріарха Никона в XVII столітті. Старообрядці, які відкидали реформи Никона, зберегли двоперстя. Цікаво, що в православній літературі знаходимо різні тлумачення символіки хресного знамення. У деяких джерелах стверджується, що дотик до чола означає освячення нашого розуму, до живота - наших внутрішніх почуттів, а до плечей - освячення тілесних сил. Зустрічається і таке пояснення: чоло означає небеса, чрево - землю, а горизонтальний рух від плеча до плеча - те, що Святий Дух обіймає все, від краю до краю. Що стосується католицьких тлумачень символіки Хреста, то перш за все вони стосуються самого сенсу вчинення цього знаку. Так, святий Тома Аквінський писав: "Хресне знамення - це знак Страстей Христових, який ми здійснюємо не просто для освячення або благословення, але для сповідання нашої віри в силу Страстей Господа". Для католика вчинення хресного знамення - в будь-якій його формі, в будь-якому обряді - означає насамперед проголошення приналежності до Христа. Хресне знамення - це також сповідування нашої віри в Пресвяту Трійцю, Отця, Сина і Святого Духа. Воно означає нашу готовність прийняти свій хрест і йти за Господом; щоразу, роблячи знак Хреста, ми оновлюємо зобов'язання нашого хрещення. За матеріалами: Радіо Ватикан Джерело: http://catholicnews.org.ua/ Опубліковано у березені 2014 р.
Читайте інші християнські статті Читайте другие христианские статьи
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
ПИТАННЯ: Чому 